1. Чоловік львіноголовой Сехмет
2. «Пан Мемфіса»
3. Покровитель майстрів і ремесел
4. «Мемфіського богослов'я»: Пта - творець і деміург
5. Пта-Сокар і інші «Пта»
6. слухач молитов
7. Посох бога Пта. іконографія
8. Культові центри і земне втілення бога Пта

Пта. Єгипетський музей в Турині Пта (Птах) - одне з найважливіших і найдавніших божеств Стародавнього Єгипту. У єгипетській міфології Пта був головним богом Мемфіса, який створив Місяць, Сонце і Землю. Свідоцтва про нього є з часу 1-ї династії.

Мабуть, він спочатку був тільки місцевим мемфіського важливим божеством, вплив якого по Єгипту розвивалося і поширювалося повільно протягом довгого часу.

Навіть у " текстах пірамід »Пта згаданий тільки побічно буквально кілька разів. Однак важко встановити, чи відбулося це тому, що він не мав ще важливими функціями або це було пов'язано з бажанням богословів Гелиополиса (авторів «Текстів пірамід») послабити позиції головного бога Мемфіса.

Чоловік львіноголовой Сехмет

Пта і його дружина Сехмет Згідно єгипетської міфології його чоловіком була люта богиня любові, війни і помсти у вигляді левиці Сехмет . Разом з їхнім сином, богом первісного лотоса і рослинності Нефертум вони становили головну божественну тріаду Мемфіса.

Іноді сином Птаха вважався обожнювання Имхотеп - реальна історична особа, візир і будівельник першої піраміди в Єгипті - ступінчастою піраміди фараона Джосера . Через багато століть після своєї смерті він обожнював і вважався богом-покровитель медицини і будівництва.

Крім Сехмет дружинами божества іноді вважалися Бастет , Хатхор, Тефнут і Маат . Перші три богині часто зображуються так само, як і Сехмет, в образі левиць.

Земне втілення бога Пта було живим і відчутним: земним втіленням бога Пта був священний бик Апіс .

Єгипетський бог Птах, на думку дослідників, виконував такі важливі функції, про які йтиметься нижче.

«Пан Мемфіса»

Рельєф з храму Мережі I (1291-1278 рр. До н.е.) в Абідосі Пта нерозривно пов'язаний з Мемфісом. Та обставина, що під час об'єднання країни приблизно близько 3000 р до н.е. місто стало адміністративною столицею Єгипту, зіграло важливу роль в тому, що головний бог Мемфіса - "пан Мемфіса" - став головним божеством і на всіх прилеглих до столиці територіях.

Один з храмів Мемфіса, присвячених Птаха, називався «Hut-ka-Ptah» або «особняк (храм) kа (душі) Пта». Стародавні греки перевели назва процвітаючого тоді спільноти як Aigyptos (Єгипет). Поступово цей грецький термін закріпився за всією країною.

Таким чином, сучасне європейське назва країни з'явилося частково завдяки імені стародавнього бога.

Покровитель майстрів і ремесел

Покровитель ремесел. Статуя з Королівського музею Онтаріо, Торонто, Канада Мемфіс був не тільки адміністративним і релігійним центром. Він був містом, в якому проживало багато майстрів-ремісників, які спеціалізувалися в основному на виробництві похоронних товарів. Тому їх продукція користувалася стійким і постійним попитом, в тому числі і за межами столиці.

Для єгиптян земне життя було тільки прелюдією до загробного життя, до якого вони готувалися практично з народження. Архітектура, живопис, скульптура, писемність, та й в цілому мистецтво були необхідні, щоб проводити людину в останню путь і забезпечити йому посмертне відродження і загробне життя у відповідності зі строгими похоронними традиціями і регламентом, освяченими релігійними доктринами.

Якщо Пта і не був спочатку богом майстрів, то став їм ще в епоху Стародавнього царства. У цій ролі Пта і сам сприймався як скульптор чи коваль людства і творець прикладного мистецтва. Цікаво відзначити, що в цій якості він особливо був пов'язаний з карликами, які традиційно працювали ювелірами і ремісниками ще в епоху Стародавнього царства.

Його вважали своїм покровителем ремісники (в першу чергу, ювеліри і скульптори) не тільки Мемфіса, а й багатьох інших місць. Зокрема такими були робочі Дейр ель-Медіни, що будували королівські усипальні в Долині Королів. Тому зовсім не дивно, що греки вважали Пта своєрідним аналогом свого бога-коваля Гефеста.

«Мемфіського богослов'я»: Пта - творець і деміург

Гранітний рельєф із зображенням Амона і Птаха (правління Птолемея II, 284-246 рр. До н.е.). Музей мистецтв, Бостон, США Уже в Середньому царстві Пта був уже відомий як божественний майстер, який міг зробити нове тіло для мертвого людини. Однак Мемфісу богослови розвинули ідею «божественного майстра» значно далі.

У Мемфісі була знайдена стела, на якій пояснюється космогонія і принципи цієї богословської доктрини. Це доктрина відома під назвою «мемфіського богослов'я». Єгиптологи вважають, що вона відноситься до часу Нового царства.

Відповідно до неї, Пта є «самосозданним», «самонароджений» божеством, він - єдиний істинний бог-творець. Всі духовні істоти як божественні, так і людські походять від його думок і слів. Божества - творці світу, яким поклоняються в інших містах, насправді створені Пта. Також саме він був носієм етичних принципів, є «Богом Правди» в усі історичні періоди.

Він став деміургом за допомогою духовних понять таких, як його серце (резиденція думки), його мови і слів (творчий дієслово) і Maat (поняття порядку і правосуддя).

Однак «мемфіського богослов'я» - це не теологія монотеїстичної релігії (єдинобожжя). Воно досить суперечливо, туманно і логічно непослідовно. У ньому існування інших богів не тільки не заперечується, а доповнюється новими штрихами.

Він ідентифікується з багатьма іншими божествами іншого релігійного центру Стародавнього Єгипту - Гелиополя. Пта пов'язаний з Нуном і Наунет , Божествами первородних вод, які «народили» Атума . Тобто Пта опосередковано сформував творця світу Атума з його серцем і мовою.

Пта-татен (Taтенен - ​​місцевий Мемфісу бог землі і творення) був персоніфікацією «первісної насипу» - першого «острова» в первородних водах, де почалося створення світу і всесвіту.

Беручи на себе роль Шу, Пта, як вважали, зробив небо і підняв його вище землі так легко, як ніби це було перо. Він об'єднав Верхній і Нижній Єгипет як Гор .

В одному з гімнів, записаних на папірусі, що зберігається в музеї Лейдена, єгипетський пантеон богів зменшений до трьох: Амон (Прихована влада), Ра (видима влада на небесах) і Пта (влада на землі).

Пта-Сокар і інші «Пта»

Пта-Сокар-Осіріс. Ок. 600 м до н.е. Дерево. Новий музей, Берлін, Німеччина Крім Пта-татен, в образі якого Птах набуває зв'язок з грунтом і родючістю, існує велика кількість божественних персоналій, до складу імен яких входить ім'я Пта.

Одним з таких богів є Пта-Сокар. Сокар - покровитель померлих. А Пта-Сокар - божество, що забезпечує захист і заступництво як живим, так і мертвим.

Пта також був частиною складної потрійний божественної фігури в особі Пта-Сокар-Осіріса. Ця божественна група інтерпретувалася як символізація всього циклу регенерації: Птах (створення і підтримання), Сокар (метаморфози, пов'язані зі смертю), Осіріс (Відродження).

Пта-Сокар-Осіріс іноді показувався як бог, який здійснює контроль над судом мертвих в «Залі двох істин», в який душа померлого потрапляла після смерті людини. Цей образ залишався важливим в релігійних похоронних традиціях навіть за часів, коли в Єгипті встановилося римське панування.

Статуетки Пта-Сокар-Осіріса в вигляді ушебти (похоронних статуеток) знаходять у багатьох похованнях Стародавнього Єгипту, де вони виконували роль захисних амулетів.

Коли Пта був пов'язаний з первинним водним хаосом, який існував перед моментом створення світу, то він мав ім'я Пта-Нун, коли пов'язаний з Нілом, то божеству поклонялися як Пта-Хапі і т.д.

Тому в єгипетському пантеоні богів є і такі божественні персоналії і іпостасі «головних богів», як Пта-Той, Пта-Атум, Пта-Амон, Пта-Ра, Пта-Себек-Ра, Пта-Хнум і інші.

Таке перетікання, мінливість, рухливість божественних образів абсолютно не бентежили єгиптян: в кожній ситуації боги «проявляли» саме ті свої якості і сторони, які, на думку древніх, були необхідні саме в цих умовах. І таке угрупування необхідних якостей і властивостей в одному комбінованому божественне образі для них була звичною релігійною традицією і практикою.

слухач молитов

Стела з Птахом. Знайдена в Дейр ель-Медині. Музей в Луврі Як і більшість староєгипетських богів Пта наділений багатьма комплементарними епітетами. Але у епітетів, розхвалюють бога як слухача молитов, схоже, було особливе значення. Про нього кажуть, як про «вусі, яке чує».

Під час Нового царства Птах набував репутацію жалісливого божества. Як Птах - «вухо слухання», він слухав і, на думку єгиптян, чув молитви простих людей.

В Дейр ель-Медині була знайдена стела, створена за обітницею. У ній один робочий на ім'я Неферабі визнається в тому, що дав помилкову клятву зі згадуванням імені Пта. За це він жорстоко поплатився - незабаром осліп. Він благає Пта пробачити його і повернути йому зір.

Посох бога Пта. іконографія

Іконографічні традиції зображення божества виявилися стійкими і стабільними протягом усього часу існування давньоєгипетської цивілізації. Уже його найраніше зображення, що відноситься до 1-ї династії, містить риси, які потім будуть відтворюватися протягом трьох тисяч років.

Посох повторює вигини тіла сидячого Пта. Фрагмент стели. Вапняк. XIX династія. Британський музей Пта зображується в переважній більшості випадків в антропоморфної вигляді. Він має вигляд людини, нижні кінцівки якого і тулуб щільно обгорнуті саваном, залишаючи вільними руки, що тримають комбінований посох-скіпетр, що включає в себе три елементи:

• Стовп «джед» - символ рослинності, родючості і стабільності;
• Скіпетр «уас» - символ влади і сили;
• Знак «анкх» - символ життя.

Спочатку посох бога Пта складався з опори «джед», а «уас» і «анкх» додалися до нього, починаючи з Середнього царства. Пта дарував ці три якості єгипетським королям, які часто коронувалися в його храмі в Мемфісі.

На голові у нього зазвичай зображується обтягує шапочка. Тільки іноді в образі, в якому підкреслюється його зв'язок з Осирисом, він може мати головний убір з двома горизонтальними химерно вигнутими рогами, а також сонячний диск між двома високими пір'ям.

Борода бога Птаха. Фрагмент статуї з храму Амона, Фіви (XVIII династія, правління Аменхотепа III, 1402-1364 рр. До н.е.). Музей в Турині, Італія За часів Стародавнього царства єгипетський бог Птах часто зображувався безбородим. Починаючи з часу Середнього царства, Пта носить відмінну бороду. Вона пряма або трапецивидная розширюється до низу з прямим зрізом. Інші боги єгипетського божественного пантеону, як правило, носять вигнуту клиновидную борідку, звужується до низу. Тобто, він - єдиний єгипетський бог, який носить пряму бороду замість традиційної, з кривим кінцем.

Є ще одна характерна деталь в зображенні Птаха - широкий комір (іноді з намистом - «менат») закінчується спускається ззаду уздовж спини деталлю у вигляді великої кисті. Ця деталь дозволяє відрізнити навіть часткові зображення Птаха від схожих з ним зображень бога Хонсу.

Окремо потрібно сказати про колір шкіри Птаха. Крім звичайної колірної гами, вона могла бути астрономічного синього кольору (колір небес, колір богів), а іноді зображувалася зеленої (колір рослинності, життя і відродження).

У працях Геродота (V ст. До н.е.) є згадка про те, що він бачив у Мемфісі статуї Пта в образі карлика. Дослідники припускають, що, можливо, ці статуї були виготовлені за обітницею зображували не самого бога, а ремісників-карликів, які звертаються до Бога. Хоча є також і зображення самого Пта у вигляді карлика на деяких дошках Останнього Періоду, призначених для лікувальної магії. До речі, Геродот придумав похідне назва від імені Пта - Патайкос , Для захисних божків-амулетів у вигляді потворних карликів.

Культові центри і земне втілення бога Пта

Руїни храму Пта в Мемфісі Основний культовий центр бога перебував в Мемфісі, де існував головний храм божества. Від нього зараз залишилися тільки незначні залишки, але археологічні розкопки свідчать, що це був великий архітектурний комплекс.

Також в Мемфісі бик Апіс, найважливіше священна тварина в Єгипті , Шанувався як земне втілення бога Пта, його видиме ba (душа або прояв). Цілий штат жерців забезпечував поистинне королівську життя Апісу протягом 25 років. Після досягнення цього віку бик ритуально умерщвлялся (не годиться душі бога жити в старому тілі), його тіло муміфікувалося і з великими почестями ховалося в кам'яному саркофазі в спеціальному склепі-кладовище Серапіуме поблизу від міста. Жерці за певними ознаками знаходили нового бичка, в якому, як вірили єгиптяни, продовжила жити душа «пана Мемфіса».

Оскільки шанування божества прийняло общеегипетский характер, у багатьох інших храмах країни були зони, присвячені йому. Зокрема у нього був свій межа в храмі Амона в Карнаку. Він шанувався також в єгипетській Нубії, де його зображення знайдені в багатьох храмах, включаючи храм Рамзеса II в Абу Сімбелі, ель-Деррі, Герф Хусейна і т.д. Поширений його культ був і в Палестині, на Синаї.

Про велике значення і вплив культу божества говорить і той факт, що ряд важливих сановників IV і V династій (Давнє царство) мали імена, що включає ім'я бога - Птах-Імхотепа, Птахшепсеса. Але особливо впливовий був він, мабуть, під час XIX династії (Нове царство), коли вже деякі фараони носили імена, пов'язані з богом - Меренптах (люблячий Птаха), Сіптах (син Птаха).

Він також грав і певну роль в поховальному аспекті єгипетської релігії. Як вважали, саме він винайшов ритуал «відкриття рота» у похоронних статуй і мумії покійного, щоб символічно оживити ka статуї і повернути до життя мумії. Цікаво, що цю процедуру бог виробляє, користуючись металевим долотом, що відразу викликає асоціації про майстра-скульптора. У «Текстах саркофагів» саме Пта допомагає Гору «відкрити» рот вбитому Осірісу, щоб дозволити йому дихати знову.

Також цікаво буде подивитися: