• Главная <
  • Галерея
  • Карта сайта
  • Наши контакты
  • Обратная связь

Експерти розгадали причину краху «Відкриття» і Бінбанку

На думку експертів, пенсійні фонди використовувалися в якості своєрідних гаманців. За рахунок цих накопичень власники банків фінансували власні бізнес-придбання На думку експертів, пенсійні фонди використовувалися в якості своєрідних гаманців

Фото: Михайло почуя / ТАСС

Напередодні ЦБ взяв на санацію Бінбанк, раніше те ж саме відбулося з «Відкриттям». Що спровокувало недавнє струс банківської системи? Яку роль в цьому зіграли недержавні пенсійні фонди? Що стало однією з головних причин того, що сталося?

Щоб зрозуміти, що ж сталося, а вірніше відбувається з найбільшими банками країни, спробуємо поставити себе на місце їх власників. Отже, ви бізнесмен і хочете розширювати свій бізнес. Для цього вам потрібні гроші. У вас є банк, і начебто логічно взяти у нього, але це складно і ризиковано. Банківська діяльність піддається тотальному контролю ЦБ. Крім того, це «короткі» гроші. Припустимо, кошти вкладників. Сьогодні вони є, а завтра клієнт їх забере і доведеться йому їх віддати. Раніше можна було залучати дешеве «довге» фінансування з-за кордону, але зараз лавочка прикрита.

Але є ще одне джерело: пенсійний фонд. Це теж «довгі» гроші: коли ще клієнти НПФ постаріють? І ви купуєте пенсійний фонд, а краще не один. Колись туди постійно приходили кошти, потім їх заморозили, але ресурсів все одно багато, дуже багато - всього в російських НПФ приблизно півтора трильйона рублів. Ви впевнені: зараз ми візьмемо ці гроші, вкладемо в свій бізнес, заробимо, а потім повернемо з відсотками. І процес пішов. Про те, як це було у випадку з Бінбанку і «Відкриттям», розповідає начальник аналітичного управління банку «БКФ» Максим Осадчий:

Технічно все це відбувається так: компанія випускає облігації, які купує пенсійний фонд, причому вони пов'язані один з одним. Наприклад, входять в одну велику корпорацію. Але ось у чому заковика: НПФ не може вкладати більше 10% своїх коштів в афілійовані з ним структури. Але є спосіб.

Влітку аналітики заговорили про «московському кільці». Це чотири банки, які тісно пов'язані між собою, причому пов'язані якраз через пенсійні фонди. Народилася абревіатура Бомпа - за першими літерами назв цих банків: Бінбанк, «Відкриття», МКБ і Промсвязьбанк. Правда, є підстави ввести в це коло і п'ятого учасника, про який теж згадували експерти: це НПФ «Майбутнє». Його власник - Борис Мінц, а голова ради директорів - Олексій Кудрін.

Мінц, до речі, раніше був одним з основних акціонерів «Відкриття». Його фонду належать акції МКБ і Промсвязьбанка. Крім того, як писали «Ведомости» , В портфелі «Майбутнього» є папери лізингової компанії «Европлан», що входить нарівні з Бінбанку в «імперію» Гуцерієвих. Коло замкнулося.

А ось що сталося далі: ЦБ вирішив посилити контроль за інвестиціями пенсійних фондів. Регулятор використовував інструменти Московської біржі і недавно створене російське рейтингове агентство «АКРА». В результаті пенсійним фондам довелося позбутися паперів на колосальну суму: чверть трильйона рублів. Продовжує голова ради директорів інвестиційної групи «Російські фонди» Сергій Васильєв:

Вилучені гроші потрібно десь знайти, і беруться вони в банках, які належать всі тим же власникам НПФ. А банкам і так живеться нині непросто, особливо коли вони з волі акціонерів постійно розширюються. Центробанк не раз робив попередження з приводу пенсійних коштів.

Моментом істини стала середина літа, коли вступили в силу обмеження для НПФ - інвестувати тільки в папери, які отримали високий рейтинг АКРА. І з цього моменту на ринку і пішли розмови, спочатку пошепки, а потім вголос: гряде глобальна тряска, і не всі її переживуть. І лист менеджера «Альфа-капіталу» про проблеми чотирьох банків лише стало констатацією, але ніяк не причиною. Ну а далі сталося те, що сталося. І невідомо, що буде далі.

Пенсійні фонди, незважаючи на те, що розпоряджаються «святий кубушки» - накопиченнями росіян на старість, непрозорі. Ніхто не знає, куди вони вкладають гроші. Так що попереду можуть бути ще сюрпризи. Крім того, немає процедури санації НПФ. Самі накопичення застраховані, і в разі чого за все заплатить ЦБ. І зрозуміло, чому регулятор вирішив навести тут порядок. Але є і слова на захист бізнесу, всього бізнесу. Інших «довгих» грошей на розвиток, крім пенсійних, годі було й шукати, а зараз перекрили і це джерело. Причому жорсткими методами, спровокувавши глобальну струс. Так доречі. Без грошей ЦБ все одно не обійшлося - банки на санації. Можливо, регулятор потім і поверне витрачений, але заплатити вже довелося.

Додати BFM.ru в ваші джерела новин?

Що спровокувало недавнє струс банківської системи?
Яку роль в цьому зіграли недержавні пенсійні фонди?
Що стало однією з головних причин того, що сталося?
Це теж «довгі» гроші: коли ще клієнти НПФ постаріють?
Ru в ваші джерела новин?
Новости