За наказом Міністерства освіти, з вересня 2013 року по вересень 2017 го буде проведена позачергова атестація (а точніше - «зачистка») директорів навчальних закладів та їх заступників. Дмитро Табачник готується до фальсифікації президентських виборах-2015 варто.

Я Надійна одиниця електорат, по таких, як я, ще не одна мавпа відереться на Верхні Гілки влади.

Ліна Костенко. Записки українського самашедшого

За наказом міністерства освіти, з вересня 2013 року по вересень 2017 го буде проведена позачергова атестація (а точніше - «зачистка») директорів навчальних закладів та їх заступників. Ті, хто не пройде цю процедуру, будуть звільнені. «Під люстрацію» підлягають керівники, призначені на цю посаду до вересня 2013 г. Тобто практично все.

І це не просто міжсобойчик в сфері освіти. У 2015 р відбудуться президентські, в 2017-м - парламентські вибори. У школах розташовуються виборчі дільниці. А директор і вчителі часто входять до складу виборчих комісій. З усіма наслідками, що випливають звідси можливостями і наслідками.

Перевіряти директорів і завучів на профпридатність будуть представники влади. Точніше - чиновники органів управління освітою при держадміністраціях. А останні найчастіше очолюють члени Партії регіонів. Або зручні для влади люди.

Якщо врахувати, що на прийдешніх виборах опозиція буде конкурувати не стільки з партією влади, скільки з адмінресурсом - ідея дуже перспективна.

Природно, в наказах і листах міністерства освіти нововведення обгрунтовується по-іншому: для виконання, мовляв, Національного плану дій на 2013 рік та Програми економічних реформ на 2010-2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». І ще: «з метою підвищення ефективності управлінської діяльності керівників навчальних закладів і рівня їх професійної компетенції та професійної майстерності».

В тему: У Табачника повертають корупцію в ВНЗ, відмовляючись від системи «Конкурс»

Чому ж ці пафосні аргументи не викликають довіри? Чому виникає тверде переконання, що вони служать прикриттям для інших цілей? Судіть самі.

Мета атестації будь-якого працівника - стимулювання його професійного зростання. Коли атестується учитель, йому присвоюють певну категорію і відповідно до неї нараховують зарплату. А ось для директора атестація не має ніяких матеріальних і моральних наслідків. Єдиним її результатом буде рішення про звільнення або збереження портфеля. Тобто вже не стимулювання, а елементарний контроль і боротьба за виживання.

ЗМІ не раз писали про те, як місцеве начальство примушує директорів шкіл вступати в Партію регіонів. І виводити педагогів на потрібний мітинг. Але, очевидно, напередодні виборів цього здалося недостатньо. Тому за допомогою свежепрідуманной атестації директорів зробили абсолютно беззахисними перед місцевими органами влади.

В тему: У Табачника зарубали вступ до українських вишів талановитих українців з Придністров'я

Перш за все тим, що не створили стандартизованих і об'єктивних критеріїв перевірки діяльності директора. Занадто багато віддано на розсуд місцевих князьків. У Типовому положенні про атестацію педагогічних працівників (далі - Положення про атестацію) є дуже загальні фрази про те, що «атестаційна комісія з'ясовує»: дотримання педагогічної етики і моралі; ефективність взаємодії з громадськими організаціями та органами шкільного самоврядування; звіти керівника про його роботу на загальних зборах (конференції) колективу навчального закладу.

За цими критеріями при великому бажанні можна «зарубати» атестацію будь-якого неугодного директора або завуча. А на крайній випадок є ще такий забійний показник, як «аналіз розгляду звернень громадян». Про його ефективності відомо ще зі сталінських часів. Враховується при атестації і думка «чекістів» від освіти - суворої Державної інспекції навчальних закладів і «інших органів державного нагляду (контролю)».

Особливо розчулює установка Положення про атестацію судити про профпридатність директора і завуча по «виконання програми розвитку навчального закладу та результатами інноваційної діяльності», «дотримання вимог державних освітніх стандартів».

Чи має право влада вимагати інновацій при тому фінансуванні, яке вона виділяє навчальним закладам? Вимагати неухильного дотримання держстандартів освіти, не забезпечивши для цього матеріально-технічну базу? Адже держстандарт - це не тільки викладання на голому ентузіазмі, а й сучасні технології, і оснащені кабінети, і хороші бібліотеки, і умови для навчання. А з цим у нас в країні проблеми. І пов'язані вони не з професіоналізмом директорів.

За інформацією Держсанепідслужби України, понад 1,6 тис. Навчальних закладів потребують капітального ремонту; 1,4% шкіл не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам; в 18% шкіл немає спортзалів; 11,3% не підключені до систем водопостачання; 37% сільських навчальних закладів використовують вигрібні ями бо не мають каналізації; 9,3% навчальних закладів працюють на пічному опаленні. Приходьте, перевірте їх інноваційний розвиток!

У цих умовах професійну майстерність директора може полягати тільки в тому, щоб залучати гроші батьків для вирішення проблем школи, не порушуючи при цьому законів. Але коштів все одно категорично не вистачає. Мало того, батьки змушені оплачувати зі своєї кишені ще й різні ідеї МОН - моніторинги, підключення шкіл до інформаційної системи управління освітою і т.п. А може, краще заощадили б гроші на нову каналізацію? Напевно, це було б корисніше для дітей.

За даними Академії педагогічних наук, підготовленим до парламентських слухань про доступність і якість середньої освіти, рівень оснащення навчальних закладів лабораторним і демонстраційним обладнанням «не перевищує, в цілому, 20% від потреби і досяг критичної точки». «З кожним роком ця ситуація погіршується, - сказано в інформаційно-аналітичних матеріалах НАПНУ.

- Відповідно до навчальних програм шкільних предметів показники забезпеченості засобами навчання коливаються від 5,2 до 29,7%. Наявне в навчальних закладах обладнання морально і фізично застаріло ... Критичний стан забезпеченості навчальних закладів сучасними засобами навчання виключає якісне виконання навчальних планів і програм ».

Чи захочуть перевіряючі звернути увагу на ці об'єктивні причини нестачі розвитку і інновацій в школах? А також проблеми з якісним виконанням навчальних планів? Або тупнути ногою і зажадають від директора високих показників з фізкультури при відсутності спортзалу, перемог учнів на олімпіадах за відсутності обладнання в кабінеті фізики? Господар - пан. Але при бажанні перевіряючих, по цій «статті» можна буде позбутися від тисяч неугодних і неблагонадійних.

Раніше керівник проходив атестацію разом зі своєю школою раз в 10 років. Якщо школа показала хороші результати - значить, і директор на своєму місці. Тепер директор і завуч будуть під ковпаком у начальства завжди: раз в 10 років і раніше атестується школа (а значить, оцінюється і робота керівництва) і раз на п'ять років - самі керівники як менеджери. А директорам, які працюють за контрактом, взагалі не позаздриш: в період між перевірками вони висять ще й на цьому гачку. Адже, як правило, контракт укладається менш ніж на п'ять років.

А якщо і цього буде мало - є ще один надійний варіант. За новим Положенням про атестацію органи управління освітою можуть ініціювати позачергову атестацію (перевірку діяльності) директора «при неналежному виконанні імдолжностних обов'язків». Однак, що конкретно мається на увазі під цим терміном, - в нормативних документах не роз'яснюється. Це питання теж віддано на відкуп місцевим князькам. І якщо який-небудь директор або завуч раптом стане незручний і його захочуть змістити незважаючи на хороші результати попередніх перевірок і те, що ще не пройшло п'яти років з моменту останньої атестації, - проблем не буде.

У роз'яснювальному листі МОН щодо нововведень делікатно помічено: при атестації «доцільно» враховувати дату призначення на посаду директора або завуча, а також терміни атестації школи. Але доцільно - не означає обов'язково. Крім того, ця рада міститься в рекомендаційному листі, а не в наказі міністра і Положенні про атестацію (головних документах, за якими будуть «чистити» директорів). Значить, в кожному конкретному випадку розборок з директором все буде залежати від бажання місцевої влади: чи захоче вона вчинити доцільно.

Є ще один аргумент на користь того, що нововведення, пов'язані з атестацією директорів, - ідея з «задньою думкою». Згідно з наказом Міносвіти № 1135 від 08.08. 2013, нова хвиля загальної атестації триватиме з вересня 2013 року по вересень 2017 го. Тобто чотири роки. Чому не п'ять? Адже саме такий ритм атестації директорів і завучів шкіл вводиться тепер міністерством - раз в п'ять років. І чому в період виборів атестують всіх керівників? Чи не логічніше було б атестувати тільки тих директорів, хто проходив перевірку понад п'ять років тому і тепер «вибивається» з нового ритму?

В тему: Табачник вирішив засекретити рішення приймальних комісій ВНЗ

До речі, нововведення в атестації стосуються не тільки директорів і завучів шкіл. Починається текст Положення про атестацію з твердження, що його дія поширюється також на керівників дитсадків та позашкільних навчальних закладів (клубів, ДЮСШ тощо). І це зрозуміло: в їхніх помешканнях теж іноді розміщуються виборчі дільниці. Хоча і не так часто, як в школах.

В тему: Наскільки доступним в Україні є вища освіта на комерційній основі - дослідження

Але далі за текстом спостерігається деяка плутанина. У різних пунктах по-різному пояснюється, про атестацію керівників яких установ йдеться: «загальноосвітніх та інших закладів», «навчальних та інших закладів», «загальноосвітніх та позашкільних закладів». Як бачимо, школи згадуються у всіх формулюваннях. А неточність в інших термінах відкриває перед органами влади великі можливості для вільного трактування Положення в непередбачених ситуаціях.

Ідея атестації директорів шкіл як менеджерів, а не як педагогів, давно обговорюється в колах працівників освіти. Ми нарешті прийшли до думки, що директор - не "учитель учителів», як вважалося в радянській школі, а організатор і господарник. Його атестація як керівника - корисна і прогресивна ідея. Суть її - в стимулюванні професійного зростання з витікаючими звідси матеріальними наслідками. Природно, така атестація повинна бути незалежною, прозорою, об'єктивною, з чітко виписаною системою критеріїв і умов проведення.

Але процедура атестації, запропонована МОН, призводить до абсолютно протилежних результатів - ще більш жорсткої централізації системи управління освітою, посилення тиску на керівників навчальних закладів, перетворенню їх в безмовних рабів, з якими легко «вирішувати питання».

В тему: Табачник надіслав в «Могилянку» раптову перевірку

«... Ми готові розпочати широкомасштабну роботу по визначенню нового статусу директора і його підтримки», - заявив на парламентських слуханнях про доступність і якість середньої освіти міністр Д.Табачник. Все так і є - і робота масштабна, і підтримка у неї вражаюча, і статус у директора іншого. Тільки його, цей статус, не піднімають, а опускають. За зігнутим спинах комусь буде набагато легше піднятися на верхівку влади. Або утриматися на ній.

-

Оксана Онищенко, опубліковано у виданні «Дзеркало тижня. Україна"

В тему: