17.

Тема 17. Статистичні показники грошового обігу і кредиту. статистика банківської і біржової діяльності

17.1.

Основні показники статистики грошового обігу

Вивчення статистичних показників в сфері грошового обігу та кредиту пов'язано з аналізом грошового обігу (рух грошових потоків при виконанні ними своїх функцій у готівковій та безготівковій формах). Статистична інформація про грошовому обігу необхідна державним структурам для розробки грошово-кредитної політики, що здійснюється на законодавчій основі.

Основними є такі статистичні показники:

• показник грошової маси;

• показники швидкості обороту грошової маси (динаміки грошової маси);

• показник монетаризації економіки (запас грошової маси на 1 руб. ВВП);

• показник купюрного будови грошової маси (питома вага грошових знаків різного гатунку в загальній масі обігу грошей).

Грошова маса - це найважливіший кількісний показник, що характеризує рух грошей, які виступають як засіб обігу, як міра вартості, а також як засіб накопичення.

У статистиці використовується також поняття «сукупна грошова маса». Це сумарна величина всіх готівкових та безготівкових грошей в обігу за станом на перше число місяця, яка визначається Центральним банком на основі даних зведеного балансу банківської системи. Для розрахунку сукупної грошової маси використовується класифікація абсолютних показників - грошових агрегатів (кластери, в яких ті чи інші види платіжних засобів згруповані за різними ознаками). Грошова маса включає агрегати:

• агрегат М0 - готівка в обігу;

• агрегат М1 = М0 + кошти, що лежать на рахунках до запитання в банку;

• агрегат М2 = М1 + строкові вклади в банках (сукупний обсяг грошової маси);

• агрегат М3 = М2 + депозитні сертифікати + облігації державної позики.

На грошову масу впливають два фактори: кількість грошей та швидкість обороту грошей.

Визначення кількості грошей (грошової маси) знаходиться в компетенції держави, його законодавчої влади, де головною умовою є стабільність грошової одиниці (відповідність фактичного обороту готівкової і безготівкової грошової маси за необхідне господарським потребам).

Для дослідження інтенсивності руху грошей при виконанні ними функцій засобу обігу і засобу платежу використовують статистичні показники швидкості обігу грошей: показник кількості оборотів грошової маси і показник тривалості одного обороту грошової маси.

Показник кількості оборотів грошової маси Vо характеризує швидкість обороту грошової маси (частоту використання одного рубля грошової маси для отримання товарів і послуг). Він розраховується як відношення ВВП у поточних цінах до величини сукупного обсягу грошової маси в досліджуваному періоді (М2):

(17.1)

Показник тривалості одного обороту в днях Vд обчислюється як відношення числа календарних днів у певному періоді (Д) до величини попереднього показника (кількості обороту грошей Vо):

(17.2)

Показником, за допомогою якого можна виміряти запас грошової маси на 1 руб. ВВП (%), є показник монетаризації економіки (Ме), який обчислюється як відношення сукупного обсягу грошової маси в досліджуваному періоді (М2) до величини валового внутрішнього продукту в поточних цінах (ВВП):

(17.3)

У розвинених країнах Ме = 60-80% вважається нормою.

Найважливішими статистичними показниками аналізу в сфері грошового обігу є показники купюрного будови грошової маси. Купюрних будова характеризує питому вагу грошових знаків (як за кількістю, так і за сумою купюр) різного ґатунку в загальній масі грошей, що звертаються. Статистичної завданням в цьому випадку є виявлення ступеня раціональності купюрного будови грошової маси.

Найпоширенішим показником, що характеризує динаміку купюрного будови грошової маси, є величина середньої купюри, яка розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої:

(17.4)

де К - гідність купюр; F - число купюр.

17.2.

Статистичні показники в сфері кредитної діяльності

Важливим елементом товарно-грошових відносин є кредитні відносини, під якими розуміють такі грошові відносини, які передбачають надання фінансових ресурсів на поворотній і термінової основі з виплатою відсотка. Кредит сприяє більш ефективному використанню вільних грошових коштів господарюючих суб'єктів, бюджетних організацій, особистих заощаджень громадян, розміщених в банку, а також фінансових ресурсів банків.

Кредит може бути державним, банківським і міжбанківським, короткостроковим (до року), середньостроковим (від року до п'яти років) і довгостроковим (понад п'ять років).

Для аналізу кредитної політики статистика використовує різні показники, які досліджують обсяг, склад, структурні зрушення, динаміку, ефективність кредитних вкладень.

Найбільш важливими показниками в аналізі кредитних відносин є:

• показник ефективності державних кредитних операцій;

• показник середнього розміру кредиту;

• показник середнього терміну користування позиками;

• показник середньої процентної річної ставки кредиту;

• показники простроченої заборгованості.

Показник ефективності державних кредитних операцій Ег. кр характеризує процентне відношення суми перевищення надходжень над витратами за системою державного кредитування:

(17.5)

де Пг. кр - надходження по системі державного кредиту; Рг. кр - витрати по системі державного кредиту.

В даний час актуальна проблема обслуговування зовнішнього боргу. Для аналізу цієї діяльності розраховується коефіцієнт обслуговування зовнішнього державного боргу До вн.г.д як відношення платежів за зовнішнім державним боргом Рпл.г.д. до валютних надходженнях від експорту товарів і послуг в експорт:

(17.6)

Для дослідження взаємозв'язків кредитних вкладень з показниками обсягу виробництва, капітальних вкладень, розміру матеріальних цінностей використовуються показник середнього розміру кредиту (позики) С, показник середнього терміну користування позиками Тс і показник середнього числа оборотів позичок за рік Ос.

Перший показник обчислюється за формулою середньоарифметичної зваженої (без урахування числа обертів за рік)

(17.7)

де Ci - розмір i-й позики; Ti - Термін i-й позики.

Другий показник визначає час оборотності всіх позик один раз за умови безперервності цієї оборотності і обчислюється за формулами:

середньої арифметичної зваженої (вагами є розміри виданих позичок)

(17.8)

середньої гармонійної зваженої (вагами є тривалість обороту кожної позики):

(17.9)

Третій показник ( ) Розраховується як відношення числа днів в році (Д) до середньої величини показника :

(17.10)

За користування кредитом стягується процентна ставка, яка виконує стимулюючу функцію. У статистиці використовується показник середньої процентної річної ставки кредиту ( ):

(17.11)

де Ci - Сума i-го кредиту; Ti - термін i-го кредиту.

У статистиці розраховуються також показники по простроченими позиками (абсолютна сума прострочених кредитів) і відносні показники простроченої заборгованості по позиках.

Показник по абсолютній сумі прострочених кредитів Cпр відображає абсолютну величину:

(17.12)

Відносний інтегральний показник за сумою і терміном (КІНТО) розраховується за формулою середньозваженої:

(17.13)

Інформація про статистичних закономірностях в сфері позичкової заборгованості сприяє поліпшенню управління кредитними заборгованостями на всіх рівнях.

17.3.

Статистика банківської і біржової діяльності

Найважливішою структурою економіки будь-якої держави є банківська сфера (система), яка має досить складне багатоланкові будова. Основною ланкою в банківській структурі є Центральний (національний) банк.

Центральний банк здійснює найважливіші функції грошово-кредитного регулювання (монопольне право на емісію національної валюти, прийняття зобов'язань у вигляді депозитів інших банків, керує внутрішніми та зовнішніми резервами країни і т.д.). У його функції входить і розробка основних напрямків грошово-кредитної політики за допомогою таких специфічних засобів, як визначення рівня процентної ставки, нормування обов'язкових резервів, здійснення операцій на відкритому ринку.

Центральний банк здійснює також нагляд за діяльністю комерційних банків. Найважливішим аспектом діяльності ЦБ є виконання ним ролі фіскального агента держави (акумулює бюджетні фонди, здійснює платежі за дорученням фінансових органів уряду, розміщує цінні папери та державні позики на первинному фондовому ринку і т.д.).

завдання банківської статистики тісно взаємопов'язані з різнобічної діяльністю банківської системи, перш за все з діяльністю ЦБ.

Крім вище розглянутих статистичних показників грошового обігу та кредиту, що мають безпосереднє відношення до сфери банківської діяльності, в статистичному аналізі використовується і такий показник діяльності Центрального банку РФ, як грошовий мультиплікатор, що виражає певне співвідношення між грошовою масою (М2) і грошовою базою (Б) (початкові або резервні гроші, що лежать в основі створення зобов'язань) або грошима, випущеними ЦБ (числяться в пасиві емісійного інституту). Іншими словами, грошовий мультиплікатор m являє собою коефіцієнт, що характеризує збільшення в обігу грошової маси в міру зростання банківських резервів, і розраховується за формулою

(17.14)

де N - готівкові гроші; D - депозити; R - обов'язкові резерви комерційних банків.

Грошовий мультиплікатор можна розглядати як гроші, випущені ЦБ, при цьому слід звернути увагу, що гранично можлива величина грошового мультиплікатора перебуває в зворотній залежності до ставки обов'язкових резервів, які встановлюються ЦБ для комерційних банків.

Регулювання відносин між ЦБ і комерційними банками в умовах ринкових відносин здійснюється на законодавчій основі.

Комерційні банки на відміну від державних банків здійснюють операційну діяльність на ринкової (платній) основі. В умовах ринку комерційний банк - багатофункціональна структура, що здійснює операції на ринку позичкового капіталу (кредитування, фінансування за рахунок залучених коштів). Серед комерційних банків є банки, що мають особливе «статусне» положення - «уповноважені» банки, які за спеціальним дозволом уряду займаються грошово-кредитними операціями в зоні державних інтересів. Статистична інформація про діяльність комерційних банків є надзвичайно важливою для впорядкування всієї системи грошово-кредитних відносин. У статистичних дослідженнях використовується нормативна база діяльності банків. До числа таких нормативів належать:

• норматив достатності власних коштів банку, який визначається як відношення власних коштів банку до сумарної величини активів без урахування розміру створених резервів, забезпечених цінними паперами, і величини можливих втрат за позиками (мінімальний норматив з 01.01.2000 був встановлений в розмірі менше 5 млн. євро) ;

• мінімальний розмір власних коштів банку, який визначається як сума статутного капіталу, фондів банку і нерозподіленого прибутку за вирахуванням допущених збитків;

• норматив загальної ліквідності банку, який визначається як відсоткове співвідношення величини ліквідних активів (суми зобов'язань) до величини сумарних активів банку;

• максимальний розмір залучених депозитів, який визначається як відсоткове співвідношення загального обсягу депозитів населення до величини власних коштів (максимально допустиме значення 100%);

• норматив використання власних коштів банку для придбання частки інших юридичних осіб (допустиме значення 25%).

Іншим найважливішим елементом ринкової системи є ринок цінних паперів або фондовий ринок, який також є найважливішим об'єктом для статистичного аналізу.

Цінні папери - це юридичний грошовий або товарний документ, що дає право або можливість отримання очікуваної частки доходів.

Економічна функція цінних паперів полягає в забезпеченні безперервного руху промислового, комерційного та банківського капіталу. Найпоширенішими видами цінних паперів є акції (право власника на частку власності акціонерного товариства), облігації (борговий цінний папір, що дорівнює номіналу і дає право на отримання заздалегідь встановленого доходу), векселя (письмове боргове зобов'язання, яке дає право вимагати сплати боргу після закінчення терміну).

Звертаються на фондових біржах цінні папери проходять процедуру відбору та допуску цінних паперів до біржових торгів ( лістинг). Кількісною характеристикою цінного паперу є її ціна, яка різниться за номіналом (визначається емітентом) і за ринковою вартістю (визначається на торгах). Узагальнюючим кількісним показником є ​​показник ємності ринку цінних паперів, який дорівнює добутку ринкової ціни на кількість цінних паперів, що перебувають в обігу.

Статистичний аналіз ринку цінних паперів базується перш за все на розрахунку показника сукупної річної прибутковості цінних паперів Lсд (коефіцієнт прибутковості). Даний показник визначається як відношення сукупного доходу (СД) до ціни придбання цінного паперу РПР:

(17.15)

Активність фондових бірж ґрунтується на біржових індексах цін, які свідчать про динаміку цін і середньому рівні ціни на акцію.

Показник індексу ціни на акцію певного найменування Іp розраховується як відношення курсової ціни акції звітного періоду Pк1 до курсової ціни акції базисного періоду Pк0:

(17.16)

Показник індексу середніх курсів по групі акцій ІСР розраховується як відношення середніх курсових цін акцій звітного Pк1 і базисного Pк0 періодів:

(17.17)

Широко відомою біржової середньої є індекс Доу-Джонса, який виражає середній показник курсів акції групи найбільших компаній США (найбільш узагальнюючий показник ринкової кон'юнктури і ділової активності).

Індекс Доу-Джонса є незважену середню арифметичну щоденних котирувань акцій певної групи великих компаній на момент закриття біржі. За цим методом розраховуються локальні індекси та інших груп компаній.