: Технології ведення реєстру акціонерів, фінансовий аналіз, методичні матеріали

Податок на доходи фізичних осіб за операціями з цінними паперами

Особливості визначення податкової бази, обчислення і сплати податку на доходи за операціями з цінними паперами та операцій з фінансовими інструментами термінових угод, базисним активом за якими є цінні папери, встановлені статтею 214.1 Податкового кодексу Російської Федерації (далі - Кодекс).

У зазначеній статті також визначено, хто є податковим агентами за певними угодами щодо цінних паперів, а в яких випадках платник податків зобов'язаний самостійно обчислити податкову базу і сплатити податок за допомогою подачі декларації.

Крім того, встановлено порядок надання майнового податкового відрахування у зв'язку з купівлею-продажем цінних паперів, а також особи, які надають цей відрахування - податкові агенти або податкові органи.

Особи, які є податковими агентами, відповідно до пункту 8 статті 214.1 Кодексу, за операціями з цінними паперами

Податковими агентами відповідно до статті 214.1 Кодексу є:

- довірчий керуючий, який здійснює на користь засновника довірчого управління (вигодонабувача), угоди по операціях з цінними паперами та операцій з фінансовими інструментами термінових угод;

- брокер, який здійснює операції за договором доручення, договором комісії, іншим договором на користь платника податків;

- довірчий керуючий, який здійснює операції за договором доручення, договором комісії, іншим договором на користь платника податків;

- інша особа, яка вчиняє операції за договором доручення, договором комісії, іншим договором на користь платника податків).

На перерахованих вище податкових агентів не поширюється міститься в пункті 2 статті 226 Кодексу виняток щодо доходів обчислення та сплата податку за якими здійснюються відповідно до статей 214.1, 227 і 228 Кодексу.

Відповідно до статті 226 Кодексу зазначені податкові агенти справляють обчислення сум та сплату податку по відношенню до всіх доходів платника податків, джерелом яких є податковий агент, з заліком раніше утриманих сум податку.

Обчислення сум податку проводиться податковими агентами наростаючим підсумком з початку податкового періоду за підсумками кожного місяця стосовно всіх доходів, у відношенні яких застосовується податкова ставка в розмірі 13% нарахованих платнику податку за даний період, з заліком утриманої в попередні місяці поточного податкового періоду суми податку.

Сума податку стосовно доходів, відносно яких застосовується податкова ставка в розмірі 30%, одержуваних фізичними особами, які не є податковими резидентами Російської Федерації, обчислюється податковим агентом окремо по кожній сумі вказаного доходу, нарахованого платнику податку.

Обчислення суми податку здійснюється без урахування доходів, отриманих платником податку від інших податкових агентів, і утриманих іншими податковими агентами сум податку.

Зазначені податкові агенти зобов'язані утримати нараховану суму податку безпосередньо з доходів платника податку при їх фактичної виплати.

Утримання у платника податків нарахованої суми податку проводиться податковим агентом за рахунок будь-яких грошових коштів, що виплачуються податковим агентом платнику податків, при фактичній виплаті зазначених коштів платнику податків або за його дорученням третім особам. При цьому утримувана сума податку не може перевищувати 50 відсотків суми виплати.

При неможливості утримати у платника податків обчислену суму податку податковий агент зобов'язаний протягом одного місяця з моменту виникнення відповідних обставин письмово повідомити в податковий орган за місцем свого обліку про неможливість утримати податок та суму заборгованості платника податків. Неможливістю утримати податок, зокрема, визнаються випадки, коли наперед відомо, що період, протягом якого може бути утримана сума нарахованого податку, перевищить 12 місяців.

Податкові агенти зобов'язані перераховувати суми обчисленого й утриманого податку не пізніше дня фактичного отримання у банку готівкових грошових коштів на виплату доходу, а також дня перерахування доходу з рахунків податкових агентів у банку на рахунку платника податків або за його дорученням на рахунки третіх осіб у банках.

В інших випадках податкові агенти перераховують суми обчисленого й утриманого податку не пізніше дня, наступного за днем ​​фактичного отримання платником податку доходу, - для доходів, що виплачуються в грошовій формі, а також дня, наступного за днем ​​фактичного утримання обчисленої суми податку, - для доходів, отриманих платником податку в натуральній формі або у вигляді матеріальної вигоди.

Сукупна сума податку, обчислена і утримана податковим агентом у платника податків, щодо якого він визнається джерелом доходу, сплачується за місцем обліку податкового агента в податковому органі.

Податкові агенти - російські організації, зазначені в пункті 1 цієї статті, які мають відокремлені підрозділи, зобов'язані перераховувати обчислені та сплачені суми податку як за місцем свого знаходження, так і за місцем знаходження кожного свого відокремленого підрозділу.

Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету за місцем знаходження відокремленого підрозділу, визначається виходячи із суми доходу, що підлягає оподаткуванню, що нараховується і виплачується працівникам цих відокремлених підрозділів.

При цьому сплата податку за рахунок коштів податкових агентів не допускається. При укладанні договорів та інших угод забороняється включення до них податкових застережень, відповідно до яких виплачують дохід податкові агенти беруть на себе зобов'язання нести витрати, пов'язані зі сплатою податку за фізичних осіб.

Відповідно до статті 230 Кодексу податкові агенти ведуть облік доходів, отриманих від них фізичними особами в податковому періоді, за формою N 1-ПДФО «Податкова картка з обліку доходів та податку на доходи фізичних осіб за 2002 рік», затвердженої Наказом МНС Росії від 02.12 .2002 N БГ-3-04 / 686.

Податкові агенти подають до податкового органу за місцем свого обліку відомості про доходи фізичних осіб цього податкового періоду та суми нарахованих і утриманих в цьому податковому періоді податків щорічно не пізніше 1 квітня року, наступного за минулим податковим періодом, за вказаною вище формі.

Податкові агенти видають фізичним особам за їх заявами довідки про отримані фізичними особами доходи та утримані суми податку за формою N 2-ПДФО "Довідка про доходи фізичної особи за 2002 рік", затвердженої наказом МНС Росії від 02.12.2002 N БГ-3-04 / 686.

Відповідно до статті 231 Кодексу зайво утримані податковим агентом з доходу платника податків суми податку підлягають поверненню податковим агентом по поданні платником податків відповідної заяви.

Суми податку, не утримані з фізичних осіб або утримані податковими агентами повному обсязі, стягуються ними з фізичних осіб до повного погашення цими особами заборгованості з податку в порядку, передбаченому статтею 45 Кодексу.

Таким чином, на зазначених податкових агентів покладено обов'язки податкових агентів, встановлені статтями 226, 230 і 231 Кодексу.

Визначення податкової бази та порядок подання податковими агентами майнового податкового відрахування по операціях з цінними паперами

Відповідно до статті 214.1 Кодексу при визначенні податкової бази по доходах за операціями з цінними паперами, включаючи інвестиційні паї пайового інвестиційного фонду, і операціями з фінансовими інструментами термінових угод, базисним активом за якими є цінні папери, враховуються доходи, отримані за такими операціями:

купівлі - продажу цінних паперів, що обертаються на організованому ринку цінних паперів;

купівлі - продажу цінних паперів, не обертаються на організованому ринку цінних паперів;

з фінансовими інструментами термінових угод, базисним активом за якими є цінні папери;

купівлі - продажу інвестиційних паїв пайових інвестиційних фондів, включаючи їх погашення;

з цінними паперами та фінансовими інструментами термінових угод, базисним активом за якими є цінні папери, які здійснюються довірчим керуючим (за винятком керуючої компанії, що здійснює довірче управління майном, що є пайовий інвестиційний фонд) на користь засновника довірчого управління (вигодонабувача), що є фізичною особою.

Податкова база по кожній вищевказаної операції визначається окремо з урахуванням положень статті 214.1 Кодексу.

Дохід (збиток) за операціями купівлі - продажу цінних паперів визначається як сума доходів за сукупністю угод з цінними паперами відповідної категорії, здійснених протягом податкового періоду, за вирахуванням суми збитків

Якщо витрати платника податку на придбання, реалізацію та зберігання цінних паперів не можуть бути віднесені безпосередньо до витрат на придбання, реалізацію та зберігання конкретних цінних паперів, зазначені витрати розподіляються пропорційно вартісної оцінки цінних паперів, на частку яких належать зазначені витрати. Вартісна оцінка цінних паперів визначається на дату здійснення цих витрат.

У разі якщо витрати платника податку не можуть бути підтверджені документально, він має право скористатися майновим податковим вирахуванням, передбаченим абзацом першим підпункту 1 пункту 1 статті 220 Кодексу.

Майновий податкове вирахування або відрахування в розмірі фактично зроблених і документально підтверджених витрат надається платнику податків при розрахунку і сплаті податку до бюджету у джерела виплати доходу (брокера, довірчого керуючого, керуючої компанії, що здійснює довірче управління майном, що є пайовий інвестиційний фонд, або у іншої особи, здійснює операції за договором доручення або по іншому подібному договором на користь платника податків) або після закінчення податкового періоду при подач е податкової декларації до податкового органу.

Якщо розрахунок і сплата податку виробляються джерелом виплати доходу (брокером, довірчим керуючим, управляючою компанією, що здійснює довірче управління майном, що є пайовий інвестиційний фонд, або іншою особою, яка вчиняє операції за договором доручення або по іншому подібному договором на користь платника податків) у податковому періоді, майновий податкове вирахування надається джерелом виплати доходу з можливістю подальшого перерахунку після закінчення податкового періоду при поданні податкової декларацію доповн ії в податковий орган.

При наявності декількох джерел виплати доходу майновий податкове вирахування надається тільки у одного джерела виплати доходу за вибором платника податку.

Податкова база по операціях купівлі - продажу цінних паперів та операцій з фінансовими інструментами термінових угод визначається після закінчення податкового періоду. Розрахунок і сплата суми податку здійснюються податковим агентом після закінчення податкового періоду або при здійсненні ним виплати грошових коштів платнику податків до закінчення відповідного податкового періоду.

При здійсненні виплати грошових коштів податковим агентом до закінчення відповідного податкового періоду податок сплачується з частки доходу, що визначається відповідно до статті 214.1 Кодексу, що відповідає фактичній сумі виплачуваних грошових коштів. Частка доходу визначається як добуток загальної суми доходу на відношення суми виплати до вартісної оцінки цінних паперів, яка визначається на дату виплати грошових коштів, за якими податковий агент виступає в якості брокера. При здійсненні виплати грошових коштів платнику податків більш ніж один раз протягом податкового періоду розрахунок суми податку здійснюється наростаючим підсумком з заліком раніше сплачених сум податку.

Вартісна оцінка цінних паперів визначається виходячи з фактично зроблених і документально підтверджених витрат на їх придбання.

Податкова база по операціях з цінними паперами, які здійснюються довірчим керуючим на користь засновника довірчого управління (вигодонабувача), визначається на дату закінчення податкового періоду або на дату виплати грошових коштів (передачі цінних паперів) до закінчення відповідного податкового періоду. Податок підлягає сплаті протягом одного місяця з дати закінчення податкового періоду або дати виплати грошових коштів (передачі цінних паперів).

При здійсненні виплат у грошовій або натуральній формі за рахунок коштів, що знаходяться в довірчому управлінні до закінчення терміну дії договору довірчого управління або до закінчення податкового періоду, податок сплачується з частки доходу, який визначається відповідно до пункту 7 статті 214.1 Кодексу, що відповідає фактичній сумі виплачуваних засновнику довірчого управління (вигодонабувачу) коштів. Частка доходу в цьому випадку визначається як добуток загальної суми доходу на відношення суми виплати до вартісної оцінки цінних паперів (грошових коштів), що знаходяться в довірчому управлінні, яка визначається на дату виплати грошових коштів. При здійсненні виплат у грошовій або натуральній формі за рахунок коштів, що знаходяться в довірчому управлінні, більш ніж один раз в податковому періоді зазначений розрахунок проводиться наростаючим підсумком з заліком раніше сплачених сум податку.

Під виплатою грошових коштів розуміються виплата готівкових коштів, перерахування грошових коштів на банківський рахунок фізичної особи або на рахунок третьої особи на вимогу фізичної особи.

При неможливості утримати у платника податків обчислену суму податку джерелом виплати доходу податковий агент (брокер, довірчий керуючий або інша особа, яка вчиняє операції за договором доручення, договором комісії, іншим договором на користь платника податків) протягом одного місяця з моменту виникнення цієї обставини в письмовій формі повідомляє податковий орган за місцем свого обліку про неможливість зазначеного утримання і суму заборгованості платника податків. Сплата податку в цьому випадку проводиться відповідно до статті 228 Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 220 Кодексу при визначенні розміру податкової бази відповідно до пункту 2 статті 210 Кодексу платник податків має право на отримання майнового податкового відрахування в сумі, отриманої в податковому періоді від продажу майна (за винятком житлових будинків, квартир, дач , садових будиночків чи земельних ділянок), що перебувало у власності платника податків менш трьох років, але не перевищує 125 000 рублів. У разі, якщо це майно, знаходилося у власності платника податків три роки і більше, майновий податковий відрахування надається в сумі, отриманої платником податку при продажу зазначеного майна.

Особливості визначення податкової бази, обчислення і сплати податку на доходи за операціями з цінними паперами та операцій з фінансовими інструментами термінових угод, базисним активом за якими є цінні папери, встановлені статтею 214.1 Кодексу.

При реалізації майна, що перебуває у спільній частковій або спільній сумісній власності, відповідний розмір майнового податкового відрахування, обчисленого відповідно до цього підпункту, розподіляється між співвласниками цього майна пропорційно їх частці або за домовленістю між ними (в разі реалізації майна, що перебуває у спільній сумісній власності ).

Таким чином, особи, які є податковими агентами по операціях з цінними паперами, надають фізичним особам майновий податкові відрахування, встановлений підпунктом 1 пункту 1 статті 220 Кодексу у разі, якщо неможливо визначити витрати фізичної особи, при придбанні та продажу цінних паперів.

Зокрема, виникає наступна ситуація. При анулюванні цінних паперів і виникнення права власності на інші цінні папери документів, що підтверджують витрати на придбання останніх немає.

Цивільним кодексом і Федеральним законом від 26.12.95 N 208-ФЗ «Про акціонерні товариства» не встановлено правила в порядку правонаступництва заміни акцій акціонерам при реорганізації акціонерного товариства або в разі ліквідації акціонерного товариства заміни на акції будь-якого іншого акціонерного товариства.

Крім того,

в разі такого обміну акцій одного акціонерного товариства на акції іншого акціонерного товариства відповідно до глави 23 Податкового кодексу витрати, понесені на придбання акцій підприємства, що ліквідується або реорганізованого товариства, при визначенні податкової бази при реалізації замінених акцій не враховуються.

Пунктом 3 статті 214.1 Податкового кодексу встановлено, що в разі, якщо витрати платника податку не можуть бути підтверджені документально, він має право скористатися майновим податковим вирахуванням, передбаченим абзацом першим підпункту 1 пункту 1 статті 220 Податкового кодексу.