Рамаз Герліані
Президент Центру експертів економічної політики, доктором економічних наук

Стаття була написана в рамках проекту «Україна - вихід з кризи через діалог», який реалізується спільно «Кавказьким будинком» та Інститутом світової політики (Україна). Проект фінансується урядом Великобританії.

Після того, як Грузія вступила в відкриті економічні відносини, вона має торгово-економічні відносини з багатьма країнами. Одним з головних економічних партнерів Грузії є Україна. Ця країна займала місце одного з найбільших зовнішньоторговельних партнерів Грузії, як по імпорту, так і експорту, до кризових подій 2014 року.

З Діаграми 1.1 видно, наскільки важливим і прогресуючим партнером була Україна. Починаючи з 1995 року, торговельні відносини між Україною і Грузією характеризувалися висхідним трендом, якщо не брати до уваги 2009 рік, коли на тлі глобальної кризи торговий оборот впав до 505 млн. Дол. Слід зазначити, що з 1995 року до лютого 2015 року включно, загальний торговельний оборот між Грузією і Україною склав 7 075 млрд. дол. з них експорт Грузії в Україні - 1 274 млрд. дол., а імпорт з України до Грузії - 5.8 млрд. дол. [1]

За останні 10 років, починаючи з 2004 року і до середини 2014 року, Україна перебувала серед країн - лідерів по торговельному обороту з Грузією (див. Діаграму 1.2). Вражає частка грузинського експорту в Україну по відношенню до всього експорту з Грузії, обсяг повного експорту в 2004-2014 роках, а також займане України місце серед торговельних партнерів Грузії - в цей період Україна постійно входила в десятку країн - головних торговельних партнерів Грузії і іноді займала 2-е, 3-е або 4-е місце в цьому списку. На жаль, виходячи з кризової ситуації в 2014 році, за даними параметрами Україна майже повернулася до позиції 2005 року (діаграма 1.2) [2] .

Як зазначалося вище, через що створилася важкої політичної ситуації і кризи, з другої половини 2014 року розпочинає різко скорочуватися частка України в загальному зовнішньоторговельному обороті Грузії, в основному з експортного напрямку. Порівняно меншому скорочення піддався імпорт з України до Грузії. Імпорт, за даними січня-лютого 2015 року, отлич ие від експорту скоротився значно менше лише на 3 мільйони дол., В порівнянні з аналогічним періодом минулого року ,. Тенденція зменшення в торгових відносинах надає ланцюгове вплив на інші економічні відносини (інвестиції, проникність бізнес діяльності та ін.).

Що стосується 2014 року, як видно з діаграми 1.3, з лютого 2014 року розпочинається різке падіння експорту Грузії в Україні, що є результатом складної політичної ситуації в Україні. Також слід відзначити той факт, що імпорт з України до Грузії стабільно зростає в останні місяці 2014 року, що дозволило дещо зменшити вплив політичної ситуації на загальний торговельний оборот. Незважаючи на це, за статистичними даними, загальний торговельний оборот в 2014 році, в порівнянні з 2013 роком, значно скоротився (діаграма 1.4).

Як видно з таблиці, загальний оборот торгівлі між Україною та Грузією скоротився на 13.7%, в тому числі експорт з України в Грузію (тобто грузинський імпорт) скоротився на 9.3%, а експорт з Грузії в Україну скоротився значно більше - на 27.2 %. Дані зміни викликані декількома економічними і неекономічними причинами:

1. Внутрішня нестабільність в Україні (революція, збройний конфлікт і т.д.), що вплинуло на внутрішню економічну стабільність і, виходячи з ринкових ризиків, перевела експортерів з Грузії в режим очікування і спостереження.
2. Виходячи з кризової ситуації, скоротилася купівельна спроможність українського ринку, відповідно, скоротилися потенційні грошові ресурси, які можна було отримати від експорту товарів на цей ринок.
3. Різке знецінення української гривні, що призвело до подорожчання, в короткостроковій перспективі, експортованої з Грузії продукції для українських покупців. Також відбулося коливання курсу грузинського ларі і його падіння в кінці 2014 року.
4. Важливим фактором є і перерозподіл експортних орієнтирів Грузії на порівняно стабільні ринки (країни Євросоюзу), які, у порівнянні з пострадянським простором, є більш стійким ринком з високою купівельною спроможністю.
5. Відкриття російського ринку для грузинської продукції. Ринок Росії становить альтернативу українському ринку для конкретних грузинських товарів. Дані країни (Росія та Україна), як країни пострадянського простору, є ідентичними за ринкову кон'юнктуру. У зв'язку з цим фактором, слід зазначити також частку експорту, яка потрапляла в Росію через Україну, а після відкриття ринку Росії, цей експорт пішов прямим шляхом до Росії.

У торгових відносинах з Грузією Україна, за відповідними даними експорту в 2014 році, перемістилася до 8 місця від з 3-го місця в яку займав 2013-му році, а по імпорту виявилася на 6-му місці. Тенденція до скорочення триває і в 2015 році. За даними січень і лютий 2015 року, скорочення зовнішньої торгівлі з цією країною має явний і проблематичний характер.

Згідно зі статистичними даними [3] , В січні-лютому 2015 року спостерігається різке падіння експорту з Грузії в Україну, що виражається як у кількісних, так і в процентних показниках. Україна не потрапила навіть до десятки країн з експорту з Грузії за ці два місяці і займає 11-е місце, а частка експорту в Україну склала 3% від загального експорту з Грузії. Такий низький процентний показник грузинського експорту в Україну фіксувався лише в 2004 році. Експорт з Грузії в Україну скоротився майже в 5 разів і на 36.1 млн. Дол., В порівнянні з аналогічним періодом 2014 року. [4]

Виходячи із ситуації, що кризової ситуації, при інших рівних умовах, можна сказати, що прямі втрати в експорті для Грузії тільки в січні-лютому 2015 року, через скорочення торгівлі з Україною, склали близько 30 млн. Дол. У разі збереження зазначеної тенденції, Грузію чекають значні втрати доходів від експорту в 2015 році, що ще більше погіршить і так негативний торговий баланс. Починаючи з травня 2014 року, в результаті скорочення експорту, в порівнянні з 2013 роком, Грузія отримала менше на 52.5 млн. Дол., Що також можна вважати експортної втратою в результаті української кризи. Слід зазначити, що на тлі регіонального кризи в сфері експорту, загальний обсяг грузинського експорту в 2014 році, зменшився в порівнянні з 2013 роком на 47.3 млн. Дол., Що менше скорочення експорту в Україну, яке склало, як зазначалося вище, 52.5 млн. дол. З цього видно, що якщо не різке скорочення грузинського експорту в Україну, у Грузії в 2014 році було б зростання (невеликий) загального обсягу експорту.

Крім торговельно-економічних відносин, Україна була і є важливим економічним партнером для Грузії, незважаючи на те, що вона належить до пострадянського простору, країни якого не відрізняються великими інвестиційними потенціалами. Тим не менш, серед країн СНД, в 2013 році Україна була другою після Азербайджану, за обсягом інвестицій в Грузію, які склали 22.9 млн. Дол. В тому році. За даними 2014 року, через що створилися об'єктивні обставини, показники українських інвестицій в Грузію висловлюються негативною величиною і складають -2.17 млн. Дол.

У сумі за 1996-2014 рр. в Грузію з України було вкладено інвестиції на суму 63 млн. дол., а з Грузії в Україну - на суму 14.7 млн. дол., відповідно, здійснені Україною інвестиції в цілому позитивні і складають 48.3 млн. дол. (діаграма 1.5) [5] .

Криза в Україні вплинув і на загальну конфігурацію зовнішньоторговельних відносин Грузії. До 2014 року ще більше змінилися пропорції зовнішньої торгівлі Грузії за групами країн. Імпорт з країн СНД становив 25%, а з країн Євросоюзу - 27%.

Дана тенденція зростання імпорту з Євросоюзу виявилася лише після 2010 року, але в 2014 році обсяг імпорту з ЄС ще більше зріс. Експорт в країни СНД складає 51% від загального експорту з Грузії, а в країни ЄС - 22%. У порівнянні з попередніми роками значно скоротилася різниця між торговими оборотами Грузії з СНД і ЄС, на користь ЄС (діаграма 1.6). [6]

Зазначена тенденція існувала за останні роки, однак криза в Україні прискорив цей процес, виходячи з його розвивається характеру. У реальності, українська криза перетворилася на кризу СНД. Відповідно, він вплинув на всі країни цього простору, в тому числі серйозний вплив справив на Грузію, так як Україна була одним з головних зовнішньоторговельних партнерів Грузії, як зазначалося вище.

Звичайно, зростання зовнішньої торгівлі з ЄС і поряд з цим, зменшення торгівлі з ЄС, не може бути пояснений тільки кризою в Україні, але він є одним з центральних явищ в процесі прискорення даної тенденції. Ще одним додатковим фактором є підписання і ратифікація Договору про асоціацію між Грузією і Євросоюзом.

За офіційними даними січня-лютого 2015 року, різниця експорту з Грузії в СНД і ЄС скоротилася до 1% (ЄС-33% і СНД-34%), також скоротився імпорт з ЄС, на відміну від експорту, який, у порівнянні з аналогічним періодом 2014 року, зріс на 8% (діаграма 1.7). [7] Якщо ця тенденція збережеться, в 2015 році, за попереднім прогнозом, експорт в ЄС може перевищити експорт в СНД.

Слід зазначити і той фактор, що положення, що створилося в результаті політичної та економічної кризи, сприяло збільшенню негативного балансу зовнішньої торгівлі Грузії, що було викликано зменшенням експорту Грузії в Україні і країни, що знаходяться поблизу від неї.

Криза в Україні надав прямий і непрямий вплив на грошові перекази і показники доходів грузинських емігрантів, що є головним джерелом грошових переказів. Зокрема, в 2014 році грошові перекази з України склали 30.8 млн. Дол., Що на 32.4% менше в порівнянні з 2013 роком.

Що стосується непрямого негативного впливу української кризи на грошові перекази в Грузію, воно було відчутним, в першу чергу, на прикладі Росії, так як санкції проти цієї країни, введені з боку країн Євросоюзу та інших країн світу, різко погіршили економічне становище Росії. В результаті, грошові перекази з цієї країни також значно скоротилися. Зокрема, в 2014 році на 11.5% скоротилися грошові перекази з Росії до Грузії, в порівнянні з 2013 роком. Слід зазначити, що, незважаючи на це скорочення, з Росії було відправлено 709.3 млн. Дол., Що становить 49,2% всіх грошових переказів, що надійшли в Грузію. [8]

Разом з внутрішньою економічною політикою, зовнішні фактори пов'язані з українською кризою, які відіграли певну роль в знеціненні грузинського ларі, що є негативним фактором в короткостроковій перспективі. Однак зниження курсу національної валюти, як на прикладі Грузії, так і на прикладі України, може сприяти зростанню експортного потенціалу. Звичайно, в цьому випадку вектор експорту схилиться в бік тієї групи країн, де діє порівняно стабільна валюти, або в сторону тих країн, де місцева валюта знецінилася менше, ніж грузинський ларі.

В кінцевому підсумку, серед безлічі перерахованих і розглянутих факторів, більшість є негативним, що, зрозуміло, вплинуло на економіку Грузії та інших країн.

Міжнародні політичні та економічні рішення, прийняті з урахуванням українського фактора, справили вплив на економіку країн Південного Кавказу і Чорноморського регіону, і на вектори майбутнього економічного розвитку. Для Грузії української криза стала вододілом остаточного рішення, щоб економічно бути інтегрованою в порівняно стабільний економічний простір. Відповідно, більшу частину своїх економічних відносин зв'язати з стабільним і платоспроможним простором, і зробити диверсифікацію експортних і імпортних ринків.

Українська криза є новим економічним викликом для Грузії, що зробило складне вплив на грузинську економіку в 2014 році і ці тенденції тривають і в 2015 році. Ці виклики, в першу чергу, негативно відбиваються на торгово-економічних відносинах, в результаті чого ускладнюється досягнення цілей економічного зростання в Грузії, стабілізації національної валюти, зниження інфляції, скорочення негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Відповідно, ускладнюється становище інших соціально-економічних сегментів, пов'язаних з перерахованими вище показниками.

У висновку слід підкреслити, що результати української кризи є носіями досить негативних тенденцій для Грузії, як в економічному відношенні, так і за іншими напрямами.

_________________________________________________________________________________

[1] http://www.worldbank.org/en/country/georgia

[2] Джерело: Національна служба статистики Грузії
http://geostat.ge/?action=page&p_id=136&lang=geo

[3] Національна служба статистики Грузії
http://geostat.ge/cms/site_images/_files/georgian/QuarterlyBull_2012_IV_Geo.pdf

[4] Національна служба статистики Грузії
http://geostat.ge/cms/site_images/_files/georgian/QuarterlyBull_2012_IV_Geo.pdf

[5] Національна служба статистики Грузії (архів)
http://geostat.ge/?action=page&p_id=139&lang=geo

[6] Джерело: Національна служба статистики Грузії
http://geostat.ge/?action=page&p_id=136&lang=geo

[7] Джерело: Національна служба статистики Грузії
http://geostat.ge/?action=page&p_id=136&lang=geo

[8] Національний банк Грузії
https://www.nbg.gov.ge/index.php?m=304

Comments