95 років виповнюється в цьому році Державному архіву Одеської області. Про успіхи, плани і проблеми організації розповіли на брифінгу в Одеському Кризовому Медіа центрі директор Держархіву Одеської області Володимир Левченко та його заступник Лілія Білоусова.

- Ми вирішили не проводити урочистих заходів, - говорить директор Архіву, - а вирішувати проблеми, що накопичилися. 3 і 4 вересня пройде науково-практична конференція до цієї дати.

Головне наше завдання співробітників архіву зараз - зробити його відкритим, дати дослідникам можливість працювати не тільки в стінах архіву. Тут мова йде, в першу чергу, про електронний архів.

- За рік ми відпрацювали понад три тисяч соціально-правових документів, - зазначив Володимир Левчук, - більше двох тисяч чоловік відвідали стіл довідок в науковому архіві. 400 дослідників працювали безпосередньо в стінах архіву. 16 з них - іноземці.

Громадські організації, які оцінюють діяльність архіву позитивно оцінюють діяльність архіву, його відкритість і професіоналізм співробітників.

- Програма «Електронний архів» продовжує розвиватися, - говорить Володимир Левчук. - Уже зараз на сайті архіву розміщені всі описи дореволюційного періоду, до кінця року розмістимо і радянські опису. Також скоро ми викладемо в Інтернет все метричні книги, щоб люди могли зі свого будинку проводити генеалогічні дослідження. Ми називаємо цю програму «Народний архів».

При цьому немає ні фінансування, ні програми оцифровки документів.

- У нас цим займається одна людина, - зазначив директор архіву. - Так що такими темпами як зараз на це піде дві сотні років. Зараз ми дозволяємо людям безкоштовно фотографувати необхідні їм документи. Архівна ж довідка коштує від 21 до 123 грн.

Також архів готується викласти у відкритий доступ репресивні документи до 1991 року.

Ще один напрямок діяльності архіву - видавнича діяльність. В цьому році вже вийшли 4 книги, триває робота над довідковим виданням, присвяченому фондам особистого походження.

- Наш архів одні з небагатьох, який формує такі фонди, - зазначив директор архіву. - Ми намагаємося не тільки через офіційні документи уявити історію краю, а й через особисті фонди. Реалізуємо проект «Одеса в фотографіях» разом з виданням «Вікна. Одеса ».

Головна проблема для архіву зараз - отримати або побудувати нову будівлю для зберігання фонду. Влада так і не може вирішити питання переїзду архіву в нове приміщення. Звідси нова проблема. Мало того, що сховища в поганому, аварійному стані. Вони ще й переповнені. Старі сховища можуть вмістити 1 млн 900 тис фондів, але їх число вже перевищило 2 мільйони. Розміщувати нові фонди просто ніде.

- Поки самі ми бачимо, що єдиний реальний варіант переїзду - частина виробничих приміщень видавництва «Чорномор'я», - розповів Володимир Левчук. - Зараз були озвучені плани створення Єврейського музею в нашому будинку на Жуковського. Це дозволяє сподіватися, що питання переїзду зрушиться з мертвої точки.

Наш архів найбільший з регіональних. Найстаріші документи в ньому - польські грамоти 1572 року. І далі у нас представлена ​​історія краю з 1800 року.

Архів не закрита установа. Завдання архіву бути якомога відкритішим. Будь-яка людина може звернутися по консультацію по його цікавлять. Закритої інформації у нас немає. Будь-хто може записатися до нас і на наступний день отримати цікаві для його документи.

- У радянські роки відбили у людей бажання знати свій родовід, - каже діреткор архіву. - Зараз люди знову все більш цікавляться історією своїх предків.

Лілія Білоусова розповіла, що, незважаючи на важке становище в країні, вони наважилися провести міжнародну конференцію.

- Ми отримали 75 заявок, до нас приїдуть представники з 6 країн: Франції, Німеччини, Польщі, Румунія, США, Чехії, каже вона. - На конференцію приїдуть представники 10 міст України.

Один з напрямків роботи конференції - мистецтво, другий - робота над історією етнічних груп. Там будуть представлені теми корабельних аварій, піратів і тероризму. Буде цікаве технічний напрям, присвячене винаходів і відкриттів. Обговорять там, звичайно ж і роботу самих архівів і їх майбутнє.

- Дуже важливо буде поспілкуватися співробітникам архіву зі своїми колегами, - говорить Лілія Білоусова, - Ми налагоджуємо співпрацю з іноземними архівами. Так, нещодавно ми почали співпрацю з Національним архівом Японії.

- Нам важливо міжнародне співробітництво та увагу до нас з боку влади, - продовжила заступник директора облархіву. - Так, під час конференції в Японії, на якій ми були, архівні виставки кілька разів відвідував японський імператор. Бажано, щоб співробітників архіву брали до складу різних делегацій.

Велика проблема - умови зберігання і реставрація документів.

- У нас підвищена вологість через відсутність системи кондиціонування, - каже Лілія Білоусова. - Тому багато документів треба реставрувати. Але у нас немає ні людей, ні матеріалів для цього. З 8 реставраторів залишилося два.

Одеський архів знають і люблять у світі.

- Перш за все за його відкриту політику, - зазначила заступник директора, - яку ми проводимо вже протягом 20 років. Нещодавно канадський дослідник високо відгукувався про професіоналізм наших співробітників і нарікав на його слабку технічну оснащеність. Про наші проблеми знають всі, громадськість нам допомагає, часом про архів в рік виходило до ста телепередач і сюжетів, але влада вперто продовжує ігнорувати архів і його проблеми.

Лідія Ковальчук, голова Громадської ради при Державному архіві Одеської області на завершення заявила:

- Треба спробувати ініціювати прес-конференцію в приміщенні ОДА з запрошення і керівництва облради і безпосередньо поставити запитання про те, коли буде нове приміщення у архіву. Зараз залишається тільки поставити один розчерк пера, і треба почути відповідь, чому цього не відбувається.