04 серпня 2015 року, вівторок, 18:57 6557

2015-08-04T18: 57: 00 + 03: 00 Інтерв'ю 2019-07-19T04: 04: 29 + 03: 00 Українські Новини PROZORRO: Держзакупівлі очима бізнесу - темно, страшно, дорого

Структурно - це база даних і програмні модулі, підключитися до яких може будь-яка комерційна торгова онлайн-майданчик. Юридично Prozorro належить громадській організації Transparency International, яка бореться з корупцією в усьому світі.

ProZorro складається з центральної бази даних, яка зберігає всю історію про державні торгах, і на якій майданчика між собою обмінюються даними про нові тендери (від держорганів і держкомпаній) і заявками на участь у держзакупівлях (від постачальників) і безпосередньо підключених до неї електронних торговельних майданчиків .

Про те, що насправді стоїть за настільки гучною назвою і як працює майданчик, на якій безпосередньо взаємодіє держава та бізнес Українським Новинам розповів керівник торгового майданчика державних і комерційних закупівель zakupki.prom.ua (одна зі складових ProZorro майданчиків) Микола Жандоров.

Які майданчики ще підключені до системи ProZorro?

Зараз підключені вже 9 майданчиків. 6 з них вже повноцінно функціонують, три поки тільки тестуються. Це: zakupki.prom.ua, smarttender.biz, newtend.com, publicbid, e-tender.biz і "Державні закупівлі.онлайн".

Скільки зараз в базі ProZorro компаній, які готові співпрацювати з державними органами?

Якщо говорити про активні учасників тендерів - то у нас зараз близько 3 тис. Унікальних учасників державних торгів, і це добре. Складно сказати, багато це чи мало, тому що у нас немає як такої бази для порівняння - просто тому, що такого досвіду у нашої країни і вітчизняного бізнесу ще не було. Я можу сказати, що на сьогоднішній день ми задоволені отриманими результатами. Звичайно, ми хотіли б більше, і постійно працюємо над залученням бізнесу до участі в державних торгах. Особливо з огляду на той факт, що коли ProZorro тільки створювалося - ми разом з громадськими активістами не були впевнені в тому, що нам вдасться "розгойдати" цю платформу.

А наскільки до цього готові і зацікавлені в цьому самі держоргани? Наскільки ProZorro зараз популярна серед держорганів? Наприклад, той же міністр інфраструктури Андрій Пивоварський дуже тепло відгукується про цю систему, вважаючи, що вона багато в чому допомагає залізничної галузі. Але ж бувають і інші думки?

Держоргани держорганам ворожнечу. Вона популярна серед тих, кого можна назвати Stakeholder-ами (провідними лідерами) державних закупівель. На рівні більшості міністрів, на рівні Президента та Адміністрації президента ця система дуже популярна. На рівні виконавців вона популярна не завжди. По двох, а то й трьох причин.

По-перше, ProZorro - це безперечно нововведення на ринку держзакупівель. А людина завжди чинить опір новому, яким би хорошим і приємним воно не було б. По-друге, ця система об'єктивно не дозволяє проводити непрозорі державні закупівлі і видавати преференції тим чи іншим постачальникам. З цієї причини далеко не всі готові проводити свої закупівлі з її допомогою.

Для цієї системи дуже багато робить Міністерство економіки на чолі з міністром Айварас Абрамовічусом і в принципі на рівні міністрів сама система знаходить більш ніж позитивний відгук.

Розкажіть про обсяги торгів на ресурсі? Що він зміг дати державі?

Якщо говорити про обсяги проведених торгів, то з моменту запуску проекту в лютому 2015 - в системі вже понад 3,5 тис. Завершених угод. У грошовому еквіваленті це становить 1,2 млрд гривень. Число госзакупщіков на даний момент становить понад 309 суб'єктів і продовжує постійно зростати.

Якщо говорити про те, що портал дав безпосередньо державі, я можу навести кілька прикладів. Так Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" при першій закупівлю отримала ціну на 15% нижчою за очікувану. Міністерство оборони змогло заощадити до 40% виділеного бюджету або майже 50 млн гривень, а Мінінфраструктури на 1006 тендерах заощадило майже 13% або 9 млн гривень.

В принципі, сукупна економія держбюджету тільки в проведені тендери на сьогодні становить близько 13 млн гривень. При цьому сукупна економія держбюджету в що відбулися закупівлі становить 18%, а максимальна економія на одній закупівлю - 93,7%.

Є спеціальний інструмент, що фіксує дані про проводяться угодах - публічна система бізнес-аналітики державних закупівель Prozorro: http://bi.prozorro.org. Цей інструмент повністю відкритий для будь-якого користувача, з його допомогою можна створювати будь-які зрізи і отримувати будь-яку інформацію. Це була одна з основних наших ідей: "Все бачать все".

Будь-яка людина може зайти і подивитися які тендери оголошені, на які суми та обсяги, побачити як проходять редукціони, буквально в реальному режимі часу. А після проведення редукціону (коли назви компаній приховані) - все підсумки і цінова пропозиція компанії-переможця з найнижчою ціною і наступні за нею пропозиції інших компаній.

Це ми можемо спостерігати на прикладі тендера Міноборони на закупівлю 6,3 тис. Тонн пального, що закінчився 27 липня цього року.

В якому ціновому сегменті йде велика частина закупівель на ProZorro?

Взагалі ця система впроваджена на даний момент виключно в сегменті допорогових закупівель та має на увазі можливість проведення угод до 100 тис. Гривень на закупівлю товарів і послуг і до 1 млн. Гривень на надання робіт. З іншого боку Міністерство оборони і Міністерство інфраструктури - два відомства, які в рамках експерименту отримали можливість проводити в тому числі і послепороговие торги в будь-яких обсягах. Ось, наприклад, одна з останніх закупівель: Міністерство оборони закуповує дизельне паливо на 120 млн гривень і заощадило при цьому більше 10 млн. Гривень. З іншого боку, один із найсмішніших тендерів в системі - це закупівля 300 грам припою за 27 гривень. Я схильний вважати таку закупівлю певним прикладом саботажу, тому що організувати тендер на 300 грам припою - то ще розвага. Але, як бачите, торги є будь-які.

Середній бюджет одного тендера дорівнює приблизно 264 тис. Гривень. Але це середнє значення сильно нівелюється тендерами Мінінфраструктури і Міноборони з їхніми величезними обсягами закупівель. Якщо не брати до уваги двох наших "левіафанів", то середня закупівля буде коливатися в районі 59 тисяч гривень.

Велася якась рекламна кампанія ProZorro тими, хто організовував цю платформу, або ж ця функція була залишена на розсуд міністерств?

У нас, слава Богу, дуже гарне і дуже щільне взаємодія як з центрами виконавчої влади, так всередині себе. Ми робимо спільну просування системи держзакупівель в секторі В2В - це робота з бізнесом, з роз'ясненнями, з нашої клієнтською базою. У нас близько 500 тис. Клієнтів, тобто це різні компанії малого та середнього бізнесу, а не тільки ті, хто бере участь в системі. І всім їм потрібно постійно розповідати що таке державні торги, як і навіщо в них можна брати участь і чому це вигідно для них. Реклама в телевізорі в нашому випадку неефективна.

З боку державних органів нас - компаній-учасників ProZorro - запрошують на масові зустрічі в державних органах або компаніях. Ось наприклад "Укрпошта" збирала всіх своїх закупівельників по всім регіональним відділенням і ми проводили презентацію платформи, розповідали, як їй правильно користуватися.

Чи йде зараз приріст постачальників і замовників послуг? І якщо так - то в яких обсягах?

Обидва показники зростають зовсім космічним чином - більше ніж в 2 рази в місяць. У нас росте кількість підключаються замовників, зростає кількість нових учасників з боку бізнесу, обсяг і кількість торгів. В принципі всі ці показники взаємопов'язані, тому я можу навести приклад на те, цифри якого я точно знаю.

Якщо у нас в травні було близько 500 торгів за місяць, в червні було більше 1400 торгів, то в липні на поточний момент вже більше 2 тис. Торгів. Темпи зростання просто зашкалюють. І це дуже добре.

Це означає, що з одного боку наша держава зацікавлена ​​в проведенні прозорих торгів, а з іншого боку - те, що бізнесу це теж справді цікаво.

Який зараз відсоток відмов по операціях в системі і його основні причини?

Якщо говорити про відмови з боку закупника, в системі раніше спостерігалася наступна ситуація: оскільки Міністерство оборони юстіровать свій наказ, за ​​яким йому дозволили проводити послепороговие торги буквально пару тижнів тому - до цього моменту вони все одно проводили все це через систему ProZorro, але потім запускали паперову процедуру. З цієї причини в системі їм технічно доводилося натискати "відмова".

На сьогоднішній день, безумовно, є частина тендерів, які з якихось причин не завершуються, чи не оголошуються такими, що відбулися - але їх не більше 20%.

Причини у таких відмов завжди різні. Буває таке, що не приходять поставщики - у цього теж є об'єктивні причини: тендер може проводитися в стислі терміни (як з об'єктивних причин, так і свідомо з якоюсь метою). Буває ситуація, коли постачальники не беруть участі в торгах, тому що бюджет закупівлі не дозволяє отримати будь-яку економічну ефективність від поставок.

Люди, які оголошують ці тендери - вони теж поки вчаться. У нас немає професії "державний закупник". У нас професії "закупник" взагалі в країні немає. Зараз Мінекономіки проводить величезну роботу над тим, щоб навчити людей правильно працювати з позиції закупника: пояснити, як рахувати бюджет тендера, як шукати постачальників (хоча сам пошук постачальників був відданий нам, як комерційним майданчикам і ми з ним повністю справляємося).

Зараз проводиться масштабна освітня робота. Восени ми будемо робити проект під назвою "Школа закупівельники" для комерційних закупівельників, але ми також ведемо переговори з Мінекономіки в тому числі і для того, щоб зайнятися навчанням також і державних закупівельників.

Якщо говорити про найбільш частих помилках при оформленні закупівель - якими вони бувають?

Ви знаєте, кожна помилка унікальна. Якби були постійні однакові помилки - це, напевно, свідчило б про те, що ми погано працюємо. З цього - помилки бувають найрізноманітніші. Тендер на 300 грам припою я вже згадував. Уявіть, наскільки активно бізнес готовий включитися в боротьбу за цей тендер для того, щоб поторгуватися за 300 грам припою ...

Буває, що тендер оголошують в п'ятницю ввечері, а закінчення торгів ставлять на ранок понеділка - знову таки, це буває викликано як злим умислом, так і просто помилкою.

Буває, що неправильно вказують ціну: в системі одну суму, в тендерній документації - іншу.

Бувають поки також і технічні помилки з боку системи і майданчиків - ми зараз дуже активно працюємо над тим, щоб все було добре, але помилки бувають, тому як система все ж у чомусь ще пілотна. Хоча говорити про те, що є великий відсоток відмови з вини поганої роботи системи - годі й говорити.

Що ще заважає повноцінному функціонуванню системи? На що б Вам хотілося звернути увагу її учасників - як реальних так і потенційних?

Є велике побажання до малого і середнього бізнесу - беріть участь в державних торгах! Не бійтеся перемагати в них і робити поставки для гос.органов або держпідприємств. У мене була смішна зустріч в Міноборони недавно - ми говорили про те, що потрібно зробити так, щоб бізнес повірив в держзакупівлі, щоб більше бізнесу приходило на відкриті торги, щоб зросла конкуренція і, відповідно, ефективність. Я пояснив їм, що бізнес зараз боїться несплати від держави за надані послуги. Раніше "виграти тендер від держави" становило в цілому близько 20% завдання. 80% завдання становили спроби отримати свої гроші - іноді через 2-3 роки після фактичного надання товарів або послуг. Зараз ситуація абсолютно інша.
Заступник голови комітету з конкурсних торгів Міноборони Неллі Стельмах мені сказала про те, що на сьогоднішній день у них "провалом" по роботі з постачальниками вважається "затягування" перерахування коштів з оплати послуг в 4 дня. Уявіть собі - зараз 4 дня перерахування грошей Міноборони вважає проблемою! Об'єктивно для бізнесу це означає тільки те, що зараз держава дійсно платить, і платить добре. А ProZorro - це можливість отримати доступ до величезного ринку з найрізноманітнішими пропозиціями досить легко.

Коли ми проводили дослідження-опитування серед наших клієнтів - малого і середнього бізнесу -, то 48% компаній, яких ми запрошували до участі в держторгах, відмовилися навіть отримувати про це інформацію. Причини називають різні: "ми з державою не працюємо, тому що воно не платить і там все не чесно", "тендери - непрозорі", "ці нові тендери - для" своїх "... і так далі, тобто багато хто не знає, що відбулися істотні зміни.

Однак зараз можна просто зайти на сайт Prozorroі спробувати, причому в торгах до 35 тис. Гривень можна прийти і брати участь безкоштовно. Я не розумію, що бізнес зупиняє від можливості спробувати.

У тендерні закупівлі дуже багато ситуацій, коли через недоліки якихось документів компанія з більш низькою ставкою тендер не проходить. Як йдуть справи з цим у ProZorro?

Тут все простіше, оскільки допорогових торги не регулюються законодавством, а громадськістю та Stakeholder-и аж до міністрів дуже уважно контролюють поведінку закупівельників в системі - закупівельники не організовують ніякі дискримінаційні процедури по відношенню до компаній-постачальників. Ми практично не отримуємо скарг на те, що відбуваються спроби дискримінувати одного або іншого постачальника.

Причина дуже проста - ми певним чином "освітили" темну вулицю, ми запалили на ній ліхтарі. І тепер там просто страшно красти.

Існують плани подальшої інтеграції ProZorro з державної тендерної системою держзакупівель?

З недавнього часу ми дуже щільно співпрацюємо і взаємодіємо з держпідприємством "Зовнішторгвидав", яке адмініструє веб-портал tender.me.gov.ua, що публікує тендерну інформацію з держзакупівель. Ми ведемо переговори на тему майбутньої інтеграції ProZorro в "Зовнішторгвидав".

По суті, в майбутньому система буде передаватися державі, центральна база даних швидше за все перейде на баланс "Зовнішторгвідава", який і буде нею керувати При цьому для бізнесу нічого не зміниться - ті вікна, через які він входить в цю систему як і раніше залишаться комерційними майданчиками.

Які додаткові інструменти Ви плануєте запускати в ProZorro?

Безумовно, ми плануємо розвивати систему держзакупівель ProZorro, запускати безліч нових інструментів, як загальних, так і індивідуально під майданчики. Якщо говорити про загальні інструменти, найближчим часом вийде процедура оскарження торгів в електронному вигляді. Також ми сподіваємося вийти на послепороговие закупівлі і дуже сподіваємося, що у вересні буде прийнятий проект про електронні закупівлі. Це дасть нам з січня 2016 роки вийти на ринок послепорогових закупівель.

Якщо говорити про процедуру оскарження - немає побоювань, що цим інструментом будуть користуватися для зриву торгів?

Тут все залежить від того, як цю процедуру впровадити. Ми прекрасно знаємо ці ризики, і зараз йде активне обговорення їх мінімізації. Ми не державна організація, і нам набагато простіше в цьому питанні.