Що потрібно крюингу? Чи зможуть крюїнгові компанії вирішувати проблеми спільно
З 8 мільйонів українців, які вирушили на заробітки за кордон, близько 80 тисяч складають моряки, які працюють на суднах іноземних судновласників. І хоча це лише один відсоток від загальної чисельності мігрантів, в грошовому еквіваленті суми, зароблені «підпрапорники» і складові щорічно мільярди доларів, непорівнянні з доходами інших категорій українських гастарбайтерів «нової хвилі».
Чого вдалося досягти?
На жаль, далеко не у всіх столичних чиновників, відповідальних за розробку важливих законодавчих актів, що регламентують роботу крюїнгових агентств, є бажання вникати в специфічні особливості морської професії, хоча саме диференційований підхід в процесі законотворення і дозволив би вжити необхідних для крюїнгу документи і позбавити його від багатьох проблем. Про це з досадою і жалем говорили учасники щорічного підсумкових зборів членів Асоціації «Всеукраїнське об'єднання крюїнгових компаній» (ВОКК), що пройшов в конференц-залі Одеської національної морської академії.
Про це, як, власне і про прогалини в роботі, говорив у своєму виступі генеральний директор ВОКК, капітан далекого плавання В'ячеслав Кисловський.
Перш за все Асоціації вдалося заявити про себе в центральних органах державної влади. Вона, зокрема, входить в Громадські ради при Мінінфраструктури, Мінсоцполітики України, Державної регуляторної службі України, є асоційованим членом Українського союзу промисловців і підприємців, Торгово-промислової палати України.
За два неповних роки вдалося вирішити ряд проблем. В першу чергу це стосується усунення дефіциту бланків документів, необхідних для роботи моряків - дипломів, посвідчень особи (паспортів), лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК).
Керівництво ВОКК також домоглося того, що з 1 січня 2016 року відкрито Реєстр моряків України - тепер всі реєстри капітанів портів, центрів по дипломування моряків та інших структур будуть доступні крюїнговим компаніям. Отримання відповідного допуску дозволить їм набагато розширити свої можливості при перевірці даних кожного моряка, який претендує на вакансію.
За словами В'ячеслава Кисловського, з'явилася надія, що в Україні буде відроджена Морська адміністрація. Таке рішення було буквально вимучено на останньому засіданні Громадської ради Мінінфраструктури і швидше за все у морських фахівців з'явиться центральний орган влади, який буде займатися питаннями морського транспорту.
Як домогтися консенсусу?
Створення Морської адміністрації, можливо, прискорить вирішення питань, що накопичилися, про які говорили учасники зустрічі.
- На жаль, нам так і не вдалося домогтися головного - консолідації українського крюїнгу, - зазначив В'ячеслав Кисловський, - що особливо яскраво проявилося в діаметрально протилежних позиціях з питання ліцензування крюїнгу.
Рік тому, коли питання про відмову від ліцензування на 99% було вже вирішено і залишалися лише юридичні формальності, досягти мети так і не вдалося через відсутність консенсусу серед членів ВОКК - шість великих крюїнгових компаній виступили за збереження існуючого положення і, в підсумку, ліцензування посередницької діяльності з працевлаштування моряків залишили в законодавчій базі.
Справа тут не тільки в ліцензії, як документі, що висить на стіні в кожній компанії. З ним безпосередньо пов'язані і інші нормативні акти, що регулюють роботу морських агентств, включаючи ліцензійні умови, в які стали вноситися коригування, по суті вбивають бізнес.
Як відомо, після низки корупційних скандалів, в центрі яких виявилося керівництво Державної служби зайнятості, уряд прийняв рішення про її реформування, запропонувавши створити Національне агентство зайнятості.
- На мій погляд, просто поміняється вивіска, але нічого не зміниться, - вважає керівник ВОКК. - Передбачається, що Нацагентство від імені держави буде укладати угоди з країнами, охочими взяти на роботу українських фахівців і контролювати укладаються контракти. Таким чином, крім Мінсоцполітики у нас може з'явитися ще один контролюючий орган.
Які завдання на 2016-ий
Вирішення нагальних проблем багато в чому залежить і від розвитку менеджменту. Адже багато питань буксують через відсутність у асоціації фінансування.
Необхідно створювати систему саморегулювання крюїнгу і більше розраховувати на власні сили, що дасть можливість більш ефективно боротися з тим же «чорним» крюингу. А для створення такої системи треба внести коригування в законодавчу базу, реалізувати всі передані столичним чиновникам пропозиції, а головне - домагатися створення Морської адміністрації України.
- Якраз єдині, кого закон про ліцензування не зачепить, це «чорний» крюинг, - зауважив голова зборів, комерційний директор компанії «Ольвія меритайм» Олександр Сагайдак, - Нелегали ринку відчувають себе відмінно, на відміну від нас у них немає ніяких проблем . І це триватиме, якщо держава не вживе дієвих заходів. У питанні ліцензування нам необхідно продовжити політику, спрямовану на його скасування - принаймні в посередництві з працевлаштування моряків.
Але якщо розібратися, у представників малого і середнього бізнесу не так вже й багато розбіжностей з провідними компаніями, - говорить Сагайдак. - І питання збереження ліцензії, хоч і принциповий, але в інших питаннях наші інтереси збігаються. Нам треба продовжувати діалог і шукати компромісні рішення.
На щастя, з'явилися передумови для відкритого безперешкодного контакту з членами парламенту України. Нещодавно вищий законодавчий орган країни прийняла рішення дозволити доступ громадської організації на засідання Верховної Ради. Як відомо, раніше для того, щоб потрапити на робочі засідання профільних комітетів Ради необхідно було мати спеціальне запрошення - тепер це право отримали представники громадських організацій та члени ВОКК отримають можливість безпосередньо донести до членів парламенту свою точку зору щодо важливих для них питань.
Про монополії і штрафи
Важливо довести до відома керівництва країни, що всі спроби диктувати умови в будь-якій цивілізованій країні вважаються монополізацією ринку, що є порушенням і карається.
А ось в питанні штрафних санкцій, що накладаються на компанію контролюючою організацією за порушення ліцензійних умов, виникає анекдотична ситуація. Судіть самі, санкції за неправильну подачу звітності складуть 10 мінімальних окладів, а за роботу без ліцензії - всього 5 мінімальних окладів. Де логіка?
- Наївно вважати, що нові ліцензійні умови будуть більш ліберальними, ніж попередні, - каже Олександр Сагайдак. - Сам я колись теж так вважав, але зараз вже ясно, що вони, навпаки, будуть дуже жорсткими. Тому і необхідно домагатися їх скасування.
Як готують кадри?
Як зазначив Олександр Сагайдак, одним з пріоритетних напрямків ВОКК є співробітництво в рамках трикутника «освіта - підготовка - працевлаштування». Він вважає, що крюїнгові компанії повинні більш тісно співпрацювати з морськими навчальними закладами країни.
- Ми завжди відкриті для такого співробітництва, оскільки прекрасно розуміємо, що якщо не будемо випускати кваліфікованих фахівців, то нікому буде працювати на суднах під іноземним прапором, - каже ректор Одеської національної морської академії Михайло Міюсов. - Головна наша проблема - практична підготовка курсантів академії. Більшість компаній нам допомагає в організації практики, але хотілося б, щоб допомога ця була більш суттєвою.
Не секрет, що при випуску практично 100% курсантів мають 12 місяців плавального цензу і отримують робочі дипломи, але зазвичай у курсантів 1-2 курсів виникають серйозні проблеми з практикою, так як найчастіше крюїнгові компанії вважають за краще брати на практику третьокурсників.
Ректор вузу повідомив, що незважаючи на складні економічні умови, академія продовжує розвиватися, щорічно купуючи нове обладнання. Зокрема, закуповується новий тренажер, завершена розробка проекту реального суднового машинного відділення, створений Центр тестування з англійської мови.
- Для академії дуже важливо мати в партнерах таку громадську організацію, яка могла б представляти її інтереси на державному рівні, - підкреслив Михайло Міюсов. - І Асоціація ВОКК, на мій погляд, якраз в змозі це робити.
Довідка ОЖ. Асоціація «Всеукраїнське об'єднання крюїнгових компаній» (ВОКК) була створена в травні 2014 року з метою підтримки і захисту інтересів компаній, що працюють на ринку працевлаштування моряків за кордоном, і сьогодні в її рядах налічується 45 членів, з яких 28 дійсних і 17 асоційованих.
Таквора Оганесян.
* Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.
Чого вдалося досягти?Як домогтися консенсусу?
Де логіка?
Як готують кадри?