1. попереду атома
2. Де літають птахи
3. недосяжна мета

Ботієвська вітрова електростанція - найбільша з усіх станцій, побудованих в Україні

Незважаючи на попередження глави уряду залучити до кримінальної відповідальності енергетиків, якщо ті будуть відключати електрику, багато регіонів країни по кілька годин на день сидять на «голодному пайку». НЕК «Укренерго» пояснює це браком вугілля на ТЕЦ. Тим часом дефіциту електрики можна було б уникнути, якби чиновники не ставили палки в колеса вітроенергетики. У Данії, наприклад, 33,2% електроенергії виробляється за рахунок вітру, в Іспанії - 21%, в Німеччині - до 10%.

попереду атома

- Якщо розглядати в цілому світовий енергетичний ринок, то найбільше інвестицій надходить в технології з вітроенергетики, - розповідає глава правління Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. - І не тільки тому, що енергія вітру поновлювані. Сучасні дослідження дозволяють виміряти вітровий потенціал, скласти проект для конкретного майданчика, прорахувати погодинну і подобову вироблення електроенергії, а також зробити прогноз на 10 - 20 років.

Це має величезне значення для міжнародних компаній і банків, що фінансують подібні проекти. Станом на I півріччя с. м в світі було встановлено 336 тис. МВт вітроенергетичних потужностей. Вітроенергетика є лідером серед секторів енергетики - як в Європі, так і в США.

Візьмемо ЄС. Як видно з діаграм (на стор. В3), в 2000 р на вітер доводилося тільки 2% загальних встановлених енергогенеруючих потужностей, а в 2013-му вже 13%. Що стосується нафти, то встановлена ​​потужність енергооб'єктів, що використовують даний ресурс, скоротилася з 11 до 5%, а частка АЕС - з 23 до 14%.

До слова, з нових потужностей, введених в країнах ЄС в 2000 - 2013 рр., 105 ГВт склали вітроустановки, 103 ГВт - газові та 80 ГВт - сонячні. На агрегати, що працюють на біогазі та воді, довелося всього по 7 ГВт.

Важливо й те, що розвиток відновлюваної енергетики в першу чергу передбачає використання місцевих ресурсів. Нашій країні не потрібно імпортувати газ з Росії, а вугілля з ПАР або В'єтнаму. У нас багато депресивних регіонів, а завдяки вітроенергетики можна не тільки створювати нові робочі місця, а й наповнювати місцеві бюджети, розвивати машинобудування і виробляти електрику. Практично всі компанії, що реалізують проекти з відновлюваної енергетики, беруть на себе зобов'язання надавати соціально-економічну допомогу, вкладати кошти в місцеву інфраструктуру.

Ще один важливий фактор - диверсифікація енергетичних ресурсів. Будуючи нові вітрові електростанції (ВЕС), ми не зводимо великі об'єкти, націлені виключно на централізоване забезпечення електроенергією. Автономні системи дозволяють забезпечувати електрикою невеликі населені пункти. У Швеції, Норвегії, Австрії, Німеччини, Данії та Новій Зеландії деякі міста і регіони повністю забезпечують себе тепловою та електричною енергією саме за рахунок енергозберігаючих технологій та відновлювальної енергетики.

Вітроенергетика активно розвивається не тільки в високорозвинених країнах, але і в Бразилії і ПАР. А Індія і Китай увійшли до першої п'ятірки держав за кількістю встановлених вітроенергетичних потужностей на своїх територіях.

Але найголовніше - сучасна вітроенергетика, як я вже говорив, не робить негативного впливу на навколишнє середовище, т. Е. Не викидається в атмосферу вуглекислий газ і не впливає на зміну клімату, як станції, що працюють на вугіллі або мазуті.

В СРСР ставка була зроблена на централізоване забезпечення величезних територій теплової та електричної енергії з використанням традиційної енергетики за рахунок величезних запасів газу, вугілля і нафти. Розвивалася і атомна енергетика, особливо багато АЕС було побудовано в Україні. Чи потрібні нам атомні станції, питання спірне. І справа не тільки в аваріях - до сих пір не розроблена технологія утилізації ядерних відходів, вони просто складуються до кращих часів. Тим часом країною №1 у світі за запасами урану є Австралія, але використовувати енергію атома для вироблення електрики вона не має наміру.

Наведу ще один приклад. Восени цього року Франція і Великобританія підписали міжурядову угоду про будівництво двох нових АЕС на території Англії. Найцікавіше - в документі вказана ціна електрики. Починаючи з 2020 року, коли увійдуть в дію станції, вартість 1 кВт. ч повинна становити 12,5 євроцента. У США середня ціна енергії, отриманої ВЕС, становить 5,5 цента, а в ЄС - 5,5 - 6 євроцентів. Виходить, що вітроенергетика не тільки дешевше вугільної, а й дешевше нових атомних станцій.

Де літають птахи

Мабуть, один з найбільш актуальних питань - наскільки безпечна вітрова енергетика. Не так давно американський коледж професійної та екологічної медицини провів дослідження на цю тему.

Експерти вивчили базу даних Національної бібліотеки США з лікарських засобів PubMed, яка включає більше 5500 рецензованих медичних і наукових журналів і понад 21 млн. Посилань. Крім того, провели пошук в Google за звітами неурядових організацій і держагентств, пов'язаним з шумовим впливом вітряних турбін на здоров'я людини і навколишнє середовище. І прийшли до висновку, що інфразвукові випромінювання поблизу вітротурбін не перевищує граничних значень чутності, при цьому інфразвукові і низькочастотне випромінювання вітротурбін безпечної для здоров'я людей.

- У 1993 році я вперше потрапив на промислову ВЕС в Данії, - згадує Андрій Конеченков. - Там стояли турбіни потужністю 200 кВт, і обслуговуючий персонал ходив в навушниках, щоб захиститися від шуму.

Пояснюється це тим, що промислова вітроенергетика почала розвиватися після 1973 року коли вибухнула світова нафтова криза, а ціна за барель перевищила $ 100. Ставилося за мету знайти альтернативні джерела енергії, а над впливом на здоров'я людини і навколишнє середовище почали замислюватися після численних скарг жителів, які проживають біля ВЕС.

З того часу багато що змінилося. У сучасних проектах прораховуються і мінімізуються можливі негативні наслідки впливу на навколишнє середовище. Будь-який банк, перш ніж видати кредит, зажадає звіт про шум, інфрачервоному випромінюванні і т. П., Причому ці дані повинні бути підтверджені незалежними дослідженнями.

Існує думка, що вітряки нібито становлять небезпеку для птахів. Це не так. Відстань від землі до кінця лопаті вітротурбіни, що знаходиться в нижній точці, становить як мінімум 30 - 40 м, а більшість птахів літає на висоті до 10 м.

У жовтні 2014 роки ми виступили співорганізаторами першої міжнародної конференції, в якій взяли участь українські, російські, німецькі та голландські орнітологи. Вчені Азово-Чорноморської орнітологічної станції спільно з компанією «Вінд Пауер» встановили найсучасніше обладнання біля найбільшої на сьогоднішній день в Україні Ботієвської ВЕС в Запорізькій обл. і протягом року цілодобово спостерігали за птахами в районі. Вони прийшли до висновку, що вітротурбіни безпечні для птахів - жодної загибелі не зафіксовано. А гинуть вони, згідно зі світовою статистикою, найчастіше на лініях електропередачі.

недосяжна мета

Що стосується України і країн СНД, то на підставі розрахунків Всесвітньої вітроенергетичної асоціації їх сумарний вітровий потенціал складає 486,2 ГВт, проте використовується менше 0,05%. Але з усіх пострадянських республік найбільших успіхів у вітроенергетиці домоглася саме Україна.

За словами Андрія Євгеновича, в жовтні 2014 р сумарна потужність ВЕС склала 410 МВт (материкова частина) і 87,7 МВт на території окупованого Криму.

За I півріччя 2014 р ввели в експлуатацію 126,5 МВт нових потужностей. На початку наступного року загальна потужність національної вітроенергетики зросте до 425 МВт за рахунок введення в лад вітротурбін у Львівській, Миколаївській та Херсонській обл.

У 2013 р було вироблено 630 млн. КВт. ч електроенергії, що відповідало 0,33% її загальної генерації в країні. У нинішньому році ця цифра практично досягла 1 млрд. КВт. ч.

Обсяг інвестицій в вітроенергетичний сектор України, починаючи з 2010 р, склав 700 млн. Євро, включаючи побудовані ВЕС (667 млн. Євро). Кількість робочих місць наблизилося до 1 тис. (100 - в секторі малої вітроенергетики). У розробці проектів і спорудженні ВЕС було задіяно 24 будівельні і транспортні компанії, 9 проектних організацій і понад 10 великих девелоперських компаній.

Які ж ВЕС і де ми маємо станом на I півріччя 2014 роки? Запорізька обл. - Ботієвську (199,875 МВт); Херсонська обл. - Новоросійська (9,23 МВт), Берегова (12,3 МВт), «Ставки» (9,23 МВт), Сиваська (2,92 МВт); Київська обл. - ТОВ «Легена» (0,45 МВт); Миколаївська обл. - Дмитрівська (25 МВт) і Тузловська (12,5 МВт); Донецька обл. - Новоазовська (57,5 МВт) і ТОВ «Вітроенергопром» (30,53 МВт); Луганська обл. - Краснодонська і Лутугинська ВЕС, кожна по 25 МВт.

ТОВ «Вінд Пауер» побудувало найбільшу українську сучасну станцію (Ботієвську в Запорізькій обл.), Але турбіни для неї були закуплені в Європі.

Керуюча компанія «Вітряні парки України» (ВПУ) зробила ставку на використання місцевої складової. На базі Краматорського заводу важкого верстатобудування вперше в СНД вона почала виробляти великогабаритні комплектуючі (вежі та рами для гондол), а також вітротурбіни потужністю 2,05, 2,5 і 3 МВт.

Ці дві компанії займають 85% ринку вітроенергетики на материковій частині країни.

ТОВ «Віндкрафт Україна» базується в Скадовську Херсонської обл. і запустило в експлуатацію три вітропарку сумарною потужністю 31 МВт з використанням вітротурбін виробництва фірми Vestas (Данія). У 2015 році заплановано побудувати ВЕС потужністю 70 МВт.

А ось невелика компанія «Сивашенергопром» використовує старі турбіни потужністю 100 і 600 КВт, вироблені в Україні і встановлені в рамках державної комплексної програми будівництва ВЕС.

Слід назвати і львівську «Еко-Оптіма», яка планує встановити в Старосамбірському р-ні дві турбіни Vestas потужністю по 3 МВт кожна. Затримка в установці пов'язана з тим, що будівельний кран для їх монтажу знаходиться в зоні АТО.

Що стосується Криму, то проектів було багато, але більшість з них так і не реалізували. Працюючі на півострові вітротурбіни потужністю 100 кВт кожна побудовані в рамках державної комплексної програми, мета якої - забезпечити замовленнями простоюють військові заводи. Про виробництво електроенергії за допомогою вітру тоді не думали. В результаті з 87,7 МВт встановлених в Криму потужностей ефективні тільки 25 МВт (ВЕС, недавно побудована компанією ВПУ). Всі інші установки являють собою просто металобрухт, який займає території.

До слова, ці турбіни розробки більш 30-річної давності збиткові з тієї причини, що коефіцієнт використання встановленої потужності у них всього 1 - 3%, а у сучасних - від 35 до 42%. На відміну від старих проектів, сучасні реалізовуються виключно за рахунок приватних інвестицій, і бізнесмени заздалегідь прораховують, які доходи отримають. Країни СНД на тлі України виглядають блідо. Найбільших успіхів досяг Казахстан, який в 2014 р також прийняв «зелений» тариф для вітрових і сонячних станцій. ВПУ спільно з німецькими та казахськими партнерами закінчує будівництво в м Єрейментау Акмолинської обл. першу в цій країні ВЕС потужністю 45 МВт. Кредит на будівництво виділив Євразійський банк розвитку. Активно зайнялися вітроенергетикою Грузія, Молдова і Азербайджан.

У Росії цю тему тільки обговорюють, оскільки уряд вирішив, що 55% в проектах ВЕС має припадати на місцеву складову, тоді як в країні немає жодного власного заводу, який виробляв би навіть не вітротурбіни, а хоча б комплектуючі до них. До речі, в РФ вже кілька десятків років розробляється вітротурбіна «Веселка», але до розуму її так і не довели. Тим часом всі фахівці Краматорського заводу важкого верстатобудування пройшли навчання в Німеччині і працюють з кресленнями, наданими німецькими конструкторами.

Однак успіхи України в освоєнні енергії вітру пов'язані не тільки з цим. Потужний поштовх її розвитку дало введення за зразком ЄС «зеленого» тарифу. Він є стимулюючим засобом і вводиться на певний час, щоб підтримати розвиток нових технологій. Це відбулося в 2008 р Для вітроенергетики тариф становив 6,5 цента США і був розрахований на 10 років. Але оскільки в Європі ця цифра була вищою (понад 9 євроцентів), щоб залучити потенційних інвесторів, в наступному році наш парламент прийняв новий закон. «Зелений» тариф був збільшений і диференційований для кожного поновлюваного джерела енергії.

Для вітроенергетики він склав 11,31 євроцента за 1 кВт. ч (для турбіни потужністю не менше 2 МВт). В принципі наша країна вибрала золоту середину, адже навіть сьогодні за величиною «зеленого» тарифу ми займаємо 6-е місце в ЄС. Правда, не обійшлося без перекосів. Завдяки потужному політичному лобі колишніх народних депутатів і чиновників «зелений» тариф для сонячної енергетики був встановлений на рівні 47 євроцентів за 1 кВт. ч і залишається таким, хоча ціни на фотоелектричні панелі різко знизилися. Якщо в 2006 - 2007 рр. один ват такого фотоелемента коштував $ 5, то сьогодні - близько 70 євроцентів. Фахівці в один голос стверджують, що сонячний тариф потрібно знизити, але до розумної величини, щоб не занапастити галузь.

Однак закінчити статтю на мажорній ноті не вийде. Може так статися, що в наступному році наша вітроенергетика як галузь припинить своє існування. Те ж саме можна сказати і про інших секторах відновлюваної енергії.

З одного боку, Україна взяла на себе зобов'язання розвивати цей сектор економіки. Крім того, 1 жовтня 2014 року Кабмін прийняв Національний план дій з відновлюваної енергетики до 2020 р Згідно з документом до цього терміну 11% енергії в її кінцевому споживанні має вироблятися за рахунок поновлюваних джерел енергії (ВДЕ).

- В принципі завдання вирішується, - коментує Андрій Конеченков. - але існують бар'єри, що перешкоджають виконанню зобов'язань, узятих Україною. Наприклад, величезна проблема для всіх енергогенеруючих компаній, що працюють в державному секторі відновлюваної енергетики, полягає в тому, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, починаючи з серпня ц. м порушує закон, що передбачає щомісячний перерахунок «зеленого» тарифу по курсу гривні до євро, і виплату грошей інвесторам за поставлену електроенергію.

Чиновники комісії не йдуть на діалог з учасниками ринку відновлюваної енергетики. Мало того. У держструктурах почали говорити про скасування «зеленого» тарифу для всіх видів ВДЕ. Якщо це трапиться, то про енергетичну незалежність можна буде забути, як, втім, і про входження в європейський світ, адже там «зелену» енергетику вважають важливим інструментом для посилення енергетичної та екологічної безпеки.

За нашими підрахунками, сьогодні вітроенергетика становить 0,5% загальних встановлених потужностей енергоринку країни. Це мізер. Навіщо ж губити ледь народжену дитину?

Крім того, в серпні були скасовані пільги по оплаті податку на прибуток для відновлюваної енергетики, передбачені в Податковому кодексі до 2019 р Жоден інвестор не залишиться там, де держава сама порушує чинне законодавство. Коли був прийнятий план дій з відновлюваної енергетики, Європейське енергетичне співтовариство підрахувало, що може привернути в нашу країну 17,5 млрд. Євро інвестицій в цю сферу. Тепер ці гроші ми не побачимо. Як кажуть в таких випадках, заощадив рубль, а втратив десять.

Наша біда в тому, що більшість чиновників і народних депутатів висловлюють інтереси великого бізнесу. Звідси декларативні заяви про шляхи в Європу та величезна протидія розвитку тих технологій, які в ЄС є пріоритетними.

Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...