Бе-103 і Бе-200 зустрічаються разом на воді дуже рідко і лише в Геленджику

Цього року Бе-200ЧС довелося попрацювати особливо багато, заливаючи водою численні пожежі, і літак знову прикував до себе увагу владних структур Росії. У підсумку, в ході роботи «Гідроавіасалон-2010» було підписано попередню угоду між ТАНТК імені Г.М. Бериева і МНС РФ про придбання ще восьми Бе-200ЧС. Вартість операції оцінюється в 12 млрд рублів. Початок поставок заплановано на 2012 рік, а в наступному році МНС повинно отримати два літака з зачепила НПК "Іркут". Слід зауважити, що до теперішнього часу з Іркутська в Таганрог передана вся технологічне оснащення виробництва літака Бе-200ЧС. Але це не єдина новина.

Керівництво Краснодарського краю підписало з ТАНТК ім. Г.М. Бериева угоду про постачання літаків Бе-103 для екологічного моніторингу та Бе-200 у варіанті МНС. З цього приводу губернатор Ростовської області Василь Голубєв зазначив: «Сумний досвід цього літа показав, що для нас і наших сусідів необхідно придбання власних літаків».

Судячи з усього, замовлені Бе-200 будуть істотно відрізнятися від літаків першої серії, оскільки в них планується врахувати всі зауваження замовника, виявлені в ході їх експлуатації.

Якщо ці плани вдасться реалізувати в повному обсязі і в строк, то з урахуванням сертифіката типу EASA (Європейського агентства авіаційної безпеки) на літак Бе-12ЧС-Е, врученого в ході роботи «Гідроавіасалон-2010» генеральному конструктору ТАНТК імені Г.М. Бериева В.А. Кобзєву, і майбутньої заміни канадських амфібій CL-215 (б виробляли свій ресурс), у Бе-200 відкривається прекрасна перспектива. Слід сказати, що Бе-200 вже сьогодні є багатоцільовий машиною, здатною вирішувати різні завдання в інтересах як авіакомпаній, так і оборони. Зокрема, амфібія може служити основою для створення літака протичовнової оборони, був би замовник.

В ході роботи салону проходила традиційна конференція з гідроавіації. Зокрема, один з доповідачів повідомив про розробку нових суперкритичних профілів крила, застосування яких дозволить на Бе-200 перейти від стрілоподібної несучої поверхні до прямої. Це дозволить не тільки зберегти висотно-швидкісні характеристики машини, але і полегшити планер, що зробить Бе-200 більш привабливим для покупця.

Неодмінним учасником всіх попередніх салонів була амфібія А-40. На цей раз вона залишилася на заводському аеродромі в Таганрозі. Причина проста - двигуни виробили свій ресурс, та й роботи по переробці машини в пошуково-рятувальний варіант А-42 вистачає.

На ТАНТК триває розробка амфібій Бе-101/112/114, а також супергіганта Бе-2500, модель якого незмінно привертає увагу відвідувачів виставки.

Крім Бе-200, включаючи машину МНС, над геленджицької бухтою можна було побачити польоти легких пасажирських амфібій Бе-103, ЛА-8 «Флагман», Л-42М і копію поплавкового варіанту біплана По-2.

Проводилися польоти легкого вітчизняного вертольота соосной схеми з поплавковим шасі «Роторфлай», створеного в КБ «Ротор». Чи не новачком у небі Геленджика був американський вертоліт «Робінсон» R-44 на поплавцях у вигляді надувних баллонетом. Слід зазначити, що в Радянському Союзі були спроби установки гвинтокрилих машин на поплавки, але з різних причин далі дослідів справа не пішла. Демонстраційні польоти російських пілотів в Геленджику ще раз показали, що застосування поплавкового шасі на вертольоті значно розширює його функціональні можливості.

Брали участь в роботі салону екіпажі біплана Ан-3 (використовувався для десантування парашутистів) і вертольота Ка-32 авіації МНС, правда, в сухопутному варіанті (без надувних баллонетом). Ка-32 демонстрував лише можливості вертольота з порятунку людей, що зазнають лиха на морі.
Обізнаний читач може заперечити, що над водою літають не тільки літаки і вертольоти, але і екраноплани, і судна на повітряній подушці. На жаль, літальних апаратів, що використовують ефект близькості землі, на виставці не було представлено, хоча монополістом цього напрямку є нижегородські літакобудівельники (завод «Сокіл») і кораблебудівники, творці апарату «Акваглайд-5». Мабуть, в Росії ринку таких апаратів немає. Зате був представлений легкий катер на повітряній подушці «Шмель» (на базі надувного човна), створений за участю фахівців ЦАГІ. Тобто на цей раз в Геленджику літальних апаратів, пристосованих для експлуатації з води, було помітно менше, ніж в попередні роки.

Ще однією новиною Геленджика стало відкриття в травні цього року аеропорту. Відмінна злітно-посадкова смуга довжиною 3200 м, розрахована на експлуатацію найважчих літаків, контрастує з невеликим терміналом для пасажирів. Цей аеропорт явно створювався не для туристів і відпочиваючих, основний потік яких починається в травні і закінчується в жовтні (для цього досить було реконструювати старий аеропорт), а для якихось інших, не розголошених поки цілей.

Скориставшись цією обставиною, організатори салону розгорнули на аеродромі статичну стоянку. В аеропорту відвідувачі могли ближче ознайомитися як з вітчизняної, так і зарубіжної технікою. На жаль, новинками там не блищали. Найбільше ж увагу відвідувачів привертав літак-амфібія Бе-12, якому в жовтні виповниться 50 років. Два роки тому на заключній прес-конференції авіасалону один з представників ЗМІ поскаржився на його відсутність. Коли ми прилетіли в Геленджик, то перше, що кинулося в очі - свіжопофарбовані раритет, офіційно знятий з озброєння в 1990 році. Здавалося, організатори салону згадали про ветерана, але швидко з'ясувалося, що Бе-12 не включили в число експонатів. У підсумку, раритет опинився ... за парканом. А адже його вигляд «пестив очей» відвідувачів, нагадуючи про тепер вже далекому минулому.

Втім, не тільки відчувалася ностальгія, а й постійно відчувався погляд в майбутнє. Про його перспективи можна було дізнатися на стендах підприємств і в ході роботи традиційної науково-технічної конференції з гідроавіації, організованою Науково-методичною радою під керівництвом виконавчого директора ЦАГІ Сергія Чернишова. В її роботі брали участь понад 130 фахівців з різних країн. Конференція проводилась в семи секціях, на яких були заслухані та обговорені більше 90 доповідей. В ході виставки відбулася також наукова конференція ВІАМ «Інноваційні технології в області композитів і їх експлуатація з урахуванням кліматичних факторів», міжпарламентська конференція «Небо співпраці-3», засідання 46-го технічного комітету Російської асоціації експлуатантів і круглий стіл Комітету з розвитку авіаційно-космічного комплексу Торгово-промислової палати РФ на тему «Актуальні проблеми молодіжної політики та працевлаштування на підприємствах оборонно-промислового комплексу».

На закінчення хочеться подякувати організаторам виставки і, перш за все, керівництво ТАНТК імені Г.М. Бериева за надану можливість столичним журналістам відвідати «Гідроавіасалон».