Співвідношення зросту і ваги - визначаємо свою норму за допомогою математики
Однією з використовуваних методик є розрахунок ідеальної ваги за формулою Брока. Спосіб, запропонований французьким дослідником Полем Броком, крім росту людини враховує і його вік. Справа в тому, що в нормі у міру «дорослішання» вагу тіла збільшується. Відповідно до формули Брока співвідношення між зростом і вагою для людей, які не досягли сорока років, буде таким: вага (в кілограмах) = зріст (в сантиметрах) - 110. Після настання сорокаріччя ідеальне співвідношення зросту і ваги дещо змінюється. Для тієї категорії громадян, яка переступила цей віковий рубіж, формула Брока виглядає так: вага (в кілограмах) = зріст (в сантиметрах) - 100. При цьому в залежності від статури в обчислення нормальної ваги потрібно внести поправку. Особам худорлявої конституції (астенікам) слід помножити результат на 0,9, а для людей з «широкої кісткою» (гиперстеников) цей коефіцієнт становить 1,1. Якщо ж вік людини понад п'ятдесят років, то ідеальна вага, розрахований за методом Брока, слід збільшити приблизно на п'ять відсотків.
В даний час однієї з найпопулярніших для розрахунку ваги є формула Кетле. Згідно із запропонованою методикою, розраховується індекс маси тіла (ІМТ). Цей показник дорівнює поділу маси тіла (в кілограмах) на зведений в квадрат зростання (у метрах). Індекс маси тіла для жінок нормальної статури не повинен перевищувати двадцяти п'яти. Якщо ІМТ вище цієї величини, вага вважається надмірною. З іншого боку, індекс маси тіла не повинен бути менше вісімнадцяти. Значення ІМТ нижче цієї межі за рекомендацією Всесвітньої Організації Охорони здоров'я вважається ознакою недостатності ваги. Як і більшість інших методик визначення ідеальної маси тіла, метод Кетле може виявитися невідповідним для оцінки ваги тих людей, які інтенсивно займаються спортом. Граничні значення нормального ІМТ повинні бути скориговані як для осіб худорлявої статури, так і для категорії населення з «щільно збитим» тілом.
Простим методом розрахунку оптимальної ваги може послужити формула Лоренца. Для визначення маси тіла за цією формулою використовують наступне співвідношення: нормальну вагу = (зростання в сантиметрах - 100) - (зростання в сантиметрах - 150) / 2. Методика розрахунку ідеальної ваги за формулою Лоренца, будучи дуже простий, не враховує віку людини і особливостей будови тіла. Тому отриманий таким способом результат можна розцінювати як дуже приблизний.
Також для оцінки того, яким повинен бути ідеальний вагу, можна скористатися формулою Брунхарда, згідно якої вага людини дорівнює його росту в сантиметрах, помноженому на окружність грудної клітини і поділеній на 240. Дана формула, як і методика визначення ваги за формулою Лоренца, не враховує вік людини. Але, на відміну від формули Лоренца, в обчисленнях Брунхарда береться до уваги конституція тіла.
Менш поширеним методом оцінки є розрахунок оптимальної ваги за формулою Наглер. При складанні цієї формули приймалося, що зростання людини 152,4 сантиметра відповідає ідеальна вага 49,5 кілограм. Приросту показника зростання на один дюйм (2,54 сантиметра) відповідає приріст величини ідеальної ваги на 990 грам. Отримана формула виглядає так: ідеальна вага дорівнює 49,5 + (зростання - 152,4) * 0,99 / 2,54. Для обчислень зростання потрібно брати в сантиметрах, а розрахований оптимальну вагу виходить в кілограмах. Цей метод, запропонований американським дієтологом Біллом Наглер, є дуже популярним в США.
Яким би методом визначення маси тіла ви не скористалися, не потрібно сприймати отриманий результат занадто буквально і прагнути довести свою вагу до розрахованих значень. Однак якщо ці значення і ваш фактична вага істотно розходяться, необхідно вжити заходів для приведення маси тіла в норму.
Жигулі Андрій
Статті по темі