1. 1. Кому дійсно потрібні касові апарати, а кому ні.
2. 2. Винятки з правил.
3. 3. Як «обійти» закон і уникнути застосування РРО.
4. 4. Побудова схем роботи без РРО.
5. 5. Штрафи за відсутність РРО та за порушення порядку його використання
6. 6. Інші штрафи, пов'язані з готівковим обігом

У грудні 2014 року депутати в єдиному пориві внесли зміни до низки чинних законів.
Так, в Податковому кодексі України (далі - ПКУ) був змінений п. 296.10. ст. 296, в якому на сьогодні, зокрема, сказано, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку першої групи, а також «другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу більше 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим ».

1. Кому дійсно потрібні касові апарати, а кому ні.

Перше і найголовніше - якщо ви реалізуєте товари або послуги, отримуєте гроші виключно на розрахунковий рахунок, не працюєте з готівкою, то РРО вам НЕ потрібен, як то кажуть, від слова «зовсім».
Однак тут є нюанси, про які потрібно пам'ятати, але про них трохи далі.

Якщо ж все-таки вам не пощастило і ви торгуєте за готівковий розрахунок, давайте розбиратися, кому ж потрібен касовий апарат, а кому ні, виходячи зі змісту п. 296.10. ст. 296 ПКУ.

Перше - касовий апарат абсолютно НЕ потрібен платникам єдиного податку, які працюють на першій групі єдиного податку.
До першої групи належать (точніше, можуть вибрати) всі підприємці, які не мають найманих працівників та торгують на ринку або надають побутові послуги населенню строго згідно з переліком послуг, які є в п.291.7. ст.291 ПКУ.
При цьому річний оборот таких підприємців не повинен перевищувати 300 тис. Гривень.

Друге - якщо ви платник єдиного податку другої та третьої групи і ваш річний оборот менше 1 млн.грн. РРО вам теж не потрібний.

Але на жаль з цього правила є виняток.

Згідно з останніми змінами касовий апарат ЗОБОВ'ЯЗАНІ використовувати всі підприємці торгують складнопобутових виробами (перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів від 16.03.2017 року №231), не залежно від свого обороту і місця торгівлі.

2. Винятки з правил.

Для частини підприємців чий оборот перевищив 1 млн.грн але вони не торгують складнопобутових виробами з наведеного вище переліку є винятки звільняють їх від застосування РРО.

Винятки з правила обов'язкового застосування РРО є як в самому Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон про РРО), так і в підзаконних нормативно-правових документах.

Так, зокрема, відповідно до ст.9 Закону про РРО без використання касових апаратів і розрахункових книжок дозволена торгівля:
- на ринку за готівку;
- проїзними квитками;
- квитками на автомобільний, залізничний і авіаційний транспорт;
- квитками в маршрутках, трамваях, тролейбусах;
- квитками на концертно-видовищні та спортивні заходи;
- при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок і бідонів;
- стравами та безалкогольними напоями в їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу;
- квитками державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;
- при продажу в кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.
У статті 9 Закону про РРО є ще кілька винятків, але вони не стосуються платників єдиного податку.

Крім цього, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 р. №1336 (далі - Постанова №1336) затверджено «Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій».

Так, згідно Постанови №1336, без застосування касових апаратів, а просто використовуючи розрахункову книжку і книгу обліку розрахункових операцій, можна здійснювати роздрібну торгівлю продовольчими товарами, за умови відсутності продажу підакцизних товарів, яка здійснюється фізичними особами - підприємцями, платниками єдиного податку.

На мій погляд це важливо, тому що дозволяє невеликим продуктовими магазинами, в яких немає напливу покупців і далі, після перевищення встановленої межі в 1 млн.грн., торгувати без РРО, просто виписуючи розрахункові квитанції.

Відразу обмовлюся, що в пункті, про який йде мова, також йдеться про можливість торгувати без РРО та пивом у банках та пляшках, але на торгівлю пивом з 1 липня потрібна ліцензія, а її можна отримати тільки за умови наявності касового апарату.
Таким чином, є невелика НЕ ​​стикування між нормами Закону, що регулює ліцензування, і Постановою №1336, але тому що закон має пріоритет, то залишається тільки торгівля продуктами без пива.

Також після перевищення обмеження в 1 млн.грн. без використання РРО, а просто виписуючи розрахункові квитанції можна буде:
1) Надавати побутові послуги:
- на території села;
- вдома у замовника з ремонту та встановлення побутових машин і приладів, радіоелектронної апаратури, телеантен, ремонту і складання меблів, прибирання квартир, догляду за дітьми, хворими та людьми похилого віку, фотографування, дрібного ремонту квартир за переліком робіт, встановлюється Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією, приготування їжі, прання білизни, хімічного чищення меблів, килимів та інших килимових виробів (за умови проведення розрахунків на місці надання послуг);
- по ремонту взуття, швейних і трикотажних виробів, виробів текстильної та шкіряної галантереї, радіоелектронної апаратури, побутових машин і приладів, металевих виробів та хімічного чищення структурними підрозділами підприємств і суб'єктами підприємницької діяльності з 1 або 2 працюючими.
2) Здійснювати страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, яке проводиться страховими агентами за межами приміщення страховика (ИСКЛЮЧЕНИЕ - обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами ( "Зелена карта")).
3) Продавати товари з розносок і ручних візків, надавати послуги в салонах на залізничному, морському, річковому і повітряному транспорті за переліком, затвердженим Мінтрансом і погодженим з Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією (перелік затверджено наказом Мінтранспорту від 18.04.04 №105 т на сьогодні частково застарів тому що містить, наприклад, пиво), а на повітряних суднах, задіяних у міжнародних повітряних сполученнях, - також продаж алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
4) Надавати ритуальні послуги за умови проведення розрахунків вдома у замовника.
5) Займатися Організацією прийому і обслуговування туристів в Україні, розрахунки за які проводяться у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків), а також надання туристичних та екскурсійних послуг за умови проведення розрахунків за межами стаціонарних приміщень суб'єктів туристичної та екскурсійної діяльності.
6) Продавати булочні, кондитерські та порційні кулінарні вироби, морозиво, безалкогольні напої, сувеніри, іграшки та надувні кульки з розносок і ручних візків у театрально-видовищних та спортивних закладах.
7) Продавати квитки державних лотерей, крім продажу цих білетів через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу Державним казначейством.
8) Приймати вторсировину від населення.

Цей перелік досить великий (всього 27 пунктів) і містить багато екзотичних видів діяльності, проте на більшість з них Постановою №1336 встановлено граничний розмір річного обороту (200 тис.грн і 75 тис.грн), так що нам вони «не знадобляться».

3. Як «обійти» закон і уникнути застосування РРО.

Відразу хочу сказати, що в даному випадку ми не будемо говорити про варіанти, коли підприємець має магазин з жвавою торгівлею і просто не хоче світити свої доходи.
При великих оборотах, на мій погляд, поставити касовий апарат не проблема, тим більше що ті податки, які при таких оборотах платять платники єдиного податку, досить щадні.
Наша основна мета - уникнути використана РРО, коли це є просто нерентабельним, наприклад, коли продажі товарів або послуг за готівковий розрахунок є разовими або випадковими.

У Законі про РРО є один чудовий пункт (п.12 ст. 9), який говорить про те, що касовий апарат можна не використовувати, якщо в місці отримання товару розрахунки у готівковій формі не здійснюються (оптова торгова і т.п.). Здавалося б, під цей пункт потрапляють всі айбокси і термінали самообслуговування ПриватБанку і інших банків для прийому готівки.

Як би не так.
Так, у своєму листі від 10.02.2015 р. №4315 / 7 / 99-99-22-07-03-17 (далі - Лист №4315), ДФС України стверджує, що:

«Таким чином з 01.01.2015 суб'єкти господарювання, які використовують ПТКС при розрахунках за реалізовані товари (надані послуги), повинні видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми (фіскальний чек)» (ПТКС це і є всі ці термінали самообслуговування)

У зв'язку з цим потрібно відзначити, що в Законі про РРО суттєвих змін зазнав і пункт, який стосувався торгівлі через Інтернет.
Так, тепер пункт 2 статті 3 Закону про РРО зобов'язує «видавати особі, яка отримує ... товар, ... послугу ... включаючи замовлення, оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції ».

Таким чином, виходячи зі змісту п.2 ст.3 Закону про РРО, видавати «розрахунковий документ встановленої форми» необхідно як при оплаті через термінал самообслуговування, якщо замовлення зроблено через Інтернет, так і при оплаті через різні онлайн сервіси, такі як Приват 24 , Портмоне, iPay і тому подібні.

Здавалося б, якщо врахувати значення термінів зі статті 2 Закону про РРО, таким розрахунковим документом може бути і товарний чек або розрахункова квитанція, заповнена вручну. Однак ДФС України в своєму Листі №4315 категорично стверджує, що:

«... суб'єкти господарювання під час продажу товарів у мережі Інтернет, в тому числі фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку 2 і 3 груп (починаючи з певного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми»

Цю ж позицію ДФС України підтверджує і в листі від 30.03.2015 р. №6556 / 6 / 99-99-22-07-03-15 (далі - Лист №6556)

«З огляду на викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб'єкти господарювання зобов'язані відповідно до Закону застосовувати РРО, в тому числі при здійсненні безготівкових розрахунків з використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються в разі їх безпосереднього надання споживачеві »

Однак є і хороший момент, тому що це ж Лист № 6556 містить виняток для тих, хто надає через інтернет різні послуги: «У той же час, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку в безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується ».
На мій погляд, це виняток можна поширити і на оплату через термінали самообслуговування, тому що в такому випадку продавець послуги теж не може визначити місце проведення розрахунків, як і при використанні платіжних карт Visa і MasterCard.

Можливо надалі ДФС України змінить свою позицію щодо оплати за товар, яка надходить через термінали самообслуговування і з платіжних карт, адже при цьому гроші все одно зараховуються (ну, принаймні повинні зараховуватися) на розрахунковий рахунок (2600 ...) підприємця.

Ну, а поки я б не рекомендував використовувати такі форми оплати, як внесення грошей через термінали самообслуговування або прийом платежів через онлайн сервіси, включаючи Приват 24.

Але якщо в призначенні платежу (у виписці або клієнт-банку) не вказано, що він вчинив через термінал самообслуговування або через Приват 24 (іншу платіжну систему), то в такому випадку, виключно на мій погляд, підприємець звільняється від необхідності застосовувати РРО, т .до. в такому випадку він не знає, як був здійснений платіж, адже покупець міг оплатити товар і в відділенні банку, отримавши при цьому банківську квитанцію (що апріорі звільняє від необхідності використовувати РРО).

А як же він замовив товар, запитає співробітник податкової?
Та дуже просто, наприклад по телефону, і по телефону ви могли продиктувати платіжні реквізити в цілому, що виключає використання мережі інтернет.

Тепер ще один важливий момент.
Більшість підприємців помилково вважає, що можна використовувати POS-термінали для прийому карток і тим самим уникнути застосування касових апаратів, адже паперові купюри при такому розрахунку не шелестять і навіть не шарудять 🙂

Це велика помилка.
З точки зору сьогоднішнього законодавства, оплата товарів чи послуг за допомогою карток через POS-термінал прирівняна до готівкових розрахунків і при такій формі оплати доведеться пробивати чек.

Таким чином, з огляду на все вищевикладене, насправді все зводиться до трьох способів оплати, які гарантовано дозволяють уникнути застосування РРО.

Перший - оплата товарів (продукції, робіт / послуг) у відділенні банку.
Однак цей спосіб для тих, у кого дійсно ну зовсім вже разові продажу і у кого неподалік є відділення банку, куди можна послати клієнта, видавши йому рахунок.
Спосіб, скажімо так, досить незручний, тому що не кожен клієнт захоче бігти в банк, а потім повертатися назад за товаром.

Другий - послуга Приватбанку «Міні-відділення».
Ця послуга з'явилася у ПриватБанку порівняно недавно і в якійсь мірі може вирішити проблему застосування РРО при разових продажах за готівку розрахунок.
Як це діє:
1) Підприємство / підприємець укладає договір з ПриватБанком на прийом грошей через мініотделеніе;
2) Один із співробітників підприємця підписує з банком трудовий договір (а також договір про повну матеріальну відповідальність);
3) Цьому співробітнику дають доступ до системи платежів ПриватБанку;
4) Співробітник бере гроші у вашого клієнта і проводить через систему платежів як безнальний платіж;
5) В кінці робочого дня всю готівку він несе і здає в банк шляхом внесення на спеціальну картку ПриватБанку через будь-який найближчий термінал самообслуговування.

Думаю, тут треба трохи все пояснити.
Підписавши трудовий договір з ПриватБанком, ваш співробітник стає також і співробітником ПриватБанку (залишаючись при цьому і вашим співробітником).
Фактично він працює на двох роботах: у вас менеджером і за сумісництвом в ПриватБанку касиром.
Коли він бере гроші у покупця, то діє не як ваш менеджер, а як касир ПриватБанку і після проведення платежу він видає клієнтові банківську квитанцію, адже він надає банківську послугу, яка звільнена від застосування РРО (п.2 ст. 9 Закону про РРО) .

При цьому готівкові гроші, які він бере у клієнта належать не вам - вони належить ПриватБанку (адже це ж їх касир, який потім інкасує готівку гроші не на ваш рахунок, а на рахунок Привату). Ну, а ви свої гроші отримуєте у вигляді банківського, безготівкового платежу на ваш розрахунковий рахунок точно так же, як ви отримали б ці гроші, якщо б ваш клієнт пішов до найближчого відділення будь-якого банку.

Однак при цьому виникає один неприємний момент.
ПриватБанк по суті зараховує вам на рахунок свої гроші, ще не підкріплені готівкою, що має вимагати встановлення якогось кредитного ліміту (наскільки мені відомо, мова йшла про суму в районі 25 000 грн).

В результаті цього, якщо встановлений ліміт буде вичерпано, вашому менеджеру-касиру доведеться бігти до терміналу, щоб внести гроші не чекаючи закінчення робочого дня (або послати когось іншого, передавши йому картку-ключ). Таким чином, якщо ви дуже активно торгуєте за готівковий розрахунок, можливо доведеться «вирівнювати» рахунок не один раз в день, а два, три або більше. Другим варіантом, як мені здається, буде резервування певної суми на умовно «депозитному» рахунку, яка зможе служити підкріпленням платежів понад установлений ліміт до моменту внесення готівки.

Що добре в цій системі, так це те, що один такий касир може приймати платежі не для одного СПД, а для декількох, так що якщо, скажімо, в торговому центрі поруч розташовано кілька бутиків / магазинів, платежі для них може приймати один з продавців .

На поточний момент за користування послугою мініотделеніе ПриватБанк встановив комісію в розмірі 0,5% від суми платежу, за бажанням вам також може бути встановлений POS-термінал, за який доведеться доплачувати 200 грн. у місяць.
Сам я цю систему поки не випробував, але якщо виходити з того, що було озвучено співробітниками ПриватБанку, вона цілком робоча і дозволяє повністю уникнути застосування РРО, тому що для підприємця такий платіж буде безготівковим.

Третій - відправка товару «післяплатою» з зарахуванням грошей від покупця безпосередньо на ваш розрахунковий рахунок.
Так, як приклад, компанією «Нова Пошта» в 2012 році було створено ТОВ «ПОСТ ФІНАНС», яке на сьогодні є фінансовою установою згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та надає фінансові послуги з переказу коштів на підставі Ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків, виданої Національним банком України.
Подібні компанії цілком можуть надавати послуги із зарахування коштів, які надходять від вашого клієнта в момент отримання товару післяплатою прямо на ваш розрахунковий рахунок.

Більш того, надаючи послуги з переказу грошових коштів вони зобов'язані видавати клієнту саме фіскальний чек, який так хоче бачити податкова служба. Так що в результаті використання таких перекладів повністю відпадає необхідність в застосуванні касових апаратів, тому що ви знову-таки йдете від готівкових платежів і отримуєте грошові кошти виключно в безнальной формі.

4. Побудова схем роботи без РРО.

У деяких випадках, використовуючи комбінацію з підприємців різних груп єдиного податку, можна спробувати побудувати схему роботи, при якій касовий апарат апріорі буде не потрібен.
Їх насправді не так і багато, але в деяких випадках це може виявитися реальним виходом із ситуації.
Як ви пам'ятаєте, платники єдиного податку першої групи мають право надавати побутові послуги населенню, до яких згідно з п. 291.7. ст. 291 ПКУ зокрема відносяться:
- виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
- виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
- технічне обслуговування і ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
- послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури;
- послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
- послуги перукарень;
- ритуальні послуги;
- послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством;
- послуги домашньої прислуги;
- послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Таким чином, для того, щоб уникнути застосування РРО, можна кожного найманого працівника зареєструвати підприємцем - платником єдиного податку першої групи і укласти з ним договір оренди.
Наприклад, це може бути договір оренди робочого місця (перукарні, СТО, меблевий цех, майстерня тощо), договір оренди інструментів і приладів (СТО, майстерня тощо), а також договір на надання послуг з прийому та обробці замовлень (що дозволить одноосібно або через найманого менеджера приймати замовлення від клієнтів).

Оскільки гроші за надані послуги від клієнтів будуть брати / отримувати саме ці підприємці-платники єдиного податку перший групи (це обов'язкова умова), касовий апарат буде не потрібен.

Другий спосіб уникнути застосування РРО - це дроблення бізнесу на кілька підприємців другої групи та робота через договір комісії.
Наприклад, у вас великий магазин з декількома відділами, де працює позмінно кілька продавців, при цьому кожен з них може бути оформлений підприємцем - платником єдиного податку другої групи і торгувати вашим товаром, наприклад, за договором комісії.

Єдине, до чого потрібно бути готовим і в першому, і в другому випадку - це до звинувачень з боку податкової в приховуванні трудових відносин, однак такі звинувачення можна повністю нівелювати, грамотно підготував всі документи.

5. Штрафи за відсутність РРО та за порушення порядку його використання

Відразу хочу сказати, що за багато порушень передбачено відразу два покарання - одне у вигляді штрафу (згідно із Законом про РРО), а друге у вигляді адміністративного штрафу (згідно з кодексом України про адміністративні правопорушення).
Це пов'язано в першу чергу з тим, що штраф накладається на господарюючого суб'єкта, а адміністративний штраф на особу, винну в порушенні.
Як приклад, якщо касир не пробив чек, то штраф за це заплатить фірма, але сам касир буде притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді адміністративного штрафу. Але коли мова йде про підприємця, у якого немає найманих осіб, які проводять розрахункові операції, до нього в разі порушення буде застосовано і штраф, і адміністративне стягнення.

Так, згідно зі ст. 17 Закону про РРО, до суб'єктів підприємництва застосовуються такі санкції:
1) У разі виявлення в ході перевірки на протязі календарного року фактів:
- проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг);
- непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи;
- невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, більш ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
- нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання

Якщо таке порушення:
- абсолютно вперше - 1 гривня;
- абсолютно вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

2) у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій розрахункової книжки або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки, або порушення встановленого порядку її використання, або не забезпечення збереження розрахункових книжок протягом встановленого терміну - 340 грн .;
3) в разі, якщо контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі - 170 грн .;
4) в разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості - 85 грн.
5) у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника за умови відсутності чи пошкодження пломби центру сервісного обслуговування - 1700 грн.
6) у разі ненадання до органів державної податкової служби звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків з реєстраторів розрахункових операцій по дротових або бездротових каналах зв'язку, в разі обов'язковості її подання - 170 грн.

Потрібно пам'ятати, що виходячи зі змісту п. 296.1 ст. 296 ПКУ підприємці - платники єдиного податку не ведуть обліку залишку товарних запасів і, відповідно, до нього не застосовуються штрафи за реалізацію необлікованих товарів (у двократному розмірі їх вартості), передбачені ст. 20 Закону про РРО.

Що стосується адміністративних штрафів, то згідно зі статтею 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), передбачений штраф за «Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, на підставі цієї статті, можуть залучити за недотримання всього того, що передбачено статтею 3 Закону про РРО.

Сума адміністративного штрафу при цьому становить:
- для особи, яка проводить розрахунки від 34 грн до 85 грн .;
- для посадових осіб підприємства від 85 до 170 грн (проте підприємець не є посадовою особою підприємства і до нього такий адмінштраф застосувати не можна).

6. Інші штрафи, пов'язані з готівковим обігом

Говорячи про штрафи, не варто забувати, що крім штрафів, передбачених Законом про РРО та КУпАП, є й інші штрафи.

Так, згідно з постановою Правління НБУ від 06.06.13 №210 «Про встановлення граничної суми готівкових розрахунків», встановлено граничні суми розрахунків готівкою, зокрема:
- підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 гривень;
- фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) в розмірі 150 000 гривень;

Таким чином, один підприємець не має права купити в іншого підприємця або підприємства товар за готівкові кошти на суму не більше ніж на 10 000 грн. в день.
За порушення цього обмеження для підприємця згідно ст.163-15 КУпАП встановлено адмінштраф від 1700 до 3400 грн. за перше порушення, і від 8 500 грн до 17 000 грн за повторне порушення протягом року.

Строго кажучи, цей адмінштраф ніяк не пов'язаний з наявністю або відсутністю касового апарату і може загрожувати будь-якому підприємцю, не залежно від системи оподаткування, на якій він знаходиться.

Що дійсно пов'язано з реєстраторами розрахункових операцій, так це штрафи, передбачені Указом Президента України від 12.06.95 року №436 / 95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» (далі - Указ №436). Так, якщо ви забудете зробити Z-звіт, то вам буде загрожувати штраф у п'ятикратному розмірі від суми виручки, на яку ні зроблено Z-звіт (або зроблений з порушенням термінів), тому що в такому випадку ця виручка буде вважатися не оприбуткованої.

Про те як зареєструвати касовий апарат, чи потрібен вам термінал, і документи на товар можна прочитати в мій нової статті "Як відкрити інтернет-магазин - частина третя". І нехай вас не лякає назва так як те, що стосується використання РРО та первинних документів, однаково хоч для інтернет-магазину хоч для звичайного.

Що б не пропустити нічого важливого підписуйтесь на наш Телеграм-канал , Сторінку в Фейсбуці , Або додавайтеся в твітері .

Якщо моя стаття Вам сподобалася, або виявилася для Вас корисною, ви можете сказати "спасибі", 🙂 перерахувавши будь-яку суму на Ваш розсуд на мою картку в "ПриватБанку":
- № 5169 3324 0559 7207 - одержувач Зарайський Олександр Миколайович.

Інші цікаві статті з оподаткування:
- Ставки єдиного податку та ЄСВ для підприємців в 2019 році
- Карта «ключ до розрахункового рахунку» і оплата в інтернеті
- Імпорт послуг, єдиний податок, ПДВ і все-все-все ...
- Новий закон про ТОВ - ключові зміни і їх наслідки
- Як правильно використовувати «Пайонер» для отримання грошей від фрілансу?
- Чи потрібно платити акциз і купувати ліцензію при продажу електронних сигарет
- Де в Харкові можна здати звіти в податкову
- Як відкрити інтернет-магазин - частина четверта.
- Як відкрити інтернет-магазин - частина третя.
- Як відкрити інтернет-магазин - частина друга.
- Як відкрити інтернет-магазин - частина перша.
- Як несподівано - негадано потрапити на жахливі штрафи.
- Як, недоплативши одну копійку, втратити статус платника єдиного податку та отримати величезний штраф.
- Закриття ТОВ за один день - обман!
- Як фрілансеру (підприємцю) законно отримати валюту за свої послуги.
- Фрілансер (підприємець) і електронні гроші.