24.05.2018

Який написав лист в ФСБ гендиректор ОКБ ім. Симонова відпущений під підписку. Джерело «БІЗНЕС Online» про суть пропонованих Олександру Гомзіну звинувачень

Детективна історія, що розгортається навколо ОКБ ім. Симонова, змусила задуматися про те, як реально робиться бізнес в оборонці. До сих пір ми знали тільки те, за якою статтею звинувачують гендиректора ОКБ Олександра Гомзіна, і його точку зору на те, що відбувається - «рейдерське змова». Близькі до слідства джерела «БІЗНЕС Online» малюють іншу картину, а разом ці свідоцтва заповнюють багато «білих плям» в новітній історії сімоновцев. Мільярди там лилися рікою ...

Заарештований минулого місяця генеральний директор - головний конструктор АТ «НВО« ОКБ ім. Симонова »Олександр Гомзін відпущений під підписку про невиїзд Фото: kpfu.ru

ЗА ЗАВІСОЮ МОВЧАННЯ, ПІД інформаційною бомбою

заарештований в квітні генеральний директор - головний конструктор АТ «НВО" ОКБ ім. Симонова "» Олександр Гомзін відпущений під підписку про невиїзд, повідомили джерела «БІЗНЕС Online».

Нагадаємо, його затримали прямо в робочому кабінеті за підозрою в шахрайстві, зловживанні повноваженнями і нецільове витрачання бюджетних коштів. Зв'язка «УФСБ по РТ, УБЕЗ МВС по РТ і слідком за РТ» готувала операцію майже рік. Вся справа розкручується в атмосфері повної секретності. І тим голосніше - в дусі інформаційних бомб - в ряді федеральних ЗМІ третього ешелону прогриміли статті на захист Гомзіна. Експерти «БІЗНЕС Online» тоді відразу відзначили, що гендиректор явно чекав неприємностей, а тому до них підготувався. «Наймається піар-компанія або навіть приватна особа, і процес пішов ...» - змалював «стандарти» для подібних ситуацій один з них. Зауважимо, що фактура публікацій була інтригуючою - таке важко вигадати, хоча б в силу згаданих імен. Серед іншого були оприлюднені лист Гомзіна в службу контррозвідки ФСБ і лист співробітників ОКБ Володимиру Путіну.

Коментарів від жодної з порушених в статтях сторін і особистостей не було. Мовчить і наслідок. І все ж кореспондентам «БІЗНЕС Online» вдалося поговорити з близьким до дізнання людиною. З його слів вимальовується зовсім протилежна одкровень Гомзіна картина.

ОКБ «СОКІЛ» ЯК провісником НОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Щоб повною мірою зрозуміти суть справи, необхідно зробити невелику преамбулу. У жовтні 2011 року ОКБ ім. Симонова (до травня 2014 року - ОКБ «Сокіл») виграло конкурс міноборони на науково-дослідну роботу (НДР) «Альтіус-М». Бюро повинно було розробити важкий, масою до 5 т, безпілотний літальний апарат (БПЛА) великої висотності і тривалості польоту. Імовірно, його призначення - розвідка, спостереження, розвідка, а згодом - і ударні функції. Фактично наші військові вирішили терміново наздогнати США і Ізраїль: у Росії таких систем ніколи не було.

Тим більше здивування викликала перемога в конкурсі невеликої компанії з Казані, відомої в основному лише розробкою і виробництвом повітряних мішеней. У місцевих авіабудівних колах натякали, на те, що у ОКБ є покровителі в Москві. Суперник казанців за конкурсом, корпорація «МіГ», спробував опротестувати рішення військових про вибір «Сокола» в арбітражі, але безуспішно.

Можна припустити, що вибір військових (крім вельми ймовірного лобістського фактора) був обумовлений двома причинами. Перша - ОКБ вийшло на конкурс не поодинці. Його напарником виступила петербурзька група компаній «Транзас», відома напрацюваннями в галузі електроніки та систем управління: по тендеру їй дісталася дослідно-конструкторська робота (ДКР) «Іноходець» зі створення однотонного БПЛА. Казанці і пітерці домовилися про стратегічне партнерство з найважливіших речей, наприклад уніфікації технологічних рішень, вибору конструкційних матеріалів, електроніці. А скріплювала співдружність - і це друга причина успіху - авторитетна для російських беспілотчіков постать Миколи Долженкова. Колись він керував профільними підрозділами фірм Яковлєва та Сухого, а з 2010 року працював в «Транзас». Перемогу казанців і пітерців над грандами він пояснив просто: йде радянська економіка програла високотехнологічної.

Кооперація намічалася фундаментальна: крім двох головних компаній-переможців, в ній повинно було брати участь близько 70 підприємств. Одне з джерел «БІЗНЕС Online» так описував ситуацію, в якій виявилося казанське ОКБ: «Вам надійшли гроші на складні розробки, ви намагаєтеся їх зробити в російських умовах і з жахом розумієте, що ніде нічого не залишилося і ви можете капітально пролетіти. Так що сьогодні роль "Сокола" - написання технічних завдань і пошук тих, хто їх здійснить за гроші, які виділили військові ». Так джерело прокоментував чутки про те, що створення планера для важкого БПЛА бюро в результаті замовило якоїсь зарубіжної (імовірно німецької) фірмі. «У тому, що планер замовили за кордоном, нічого дивного немає - нікому на" Соколі "його робити, - запевнило джерело. - І адекватної виробничої бази немає ».

З огляду на сказане, загадковим виглядає той факт, що приблизно в 2013 році дороги «Сокола» і «Транзас» розійшлися: багатообіцяючого співпраці не вийшло. Чому - невідомо. «БІЗНЕС Online» запропонував спадкоємиці безпілотного підрозділу «Транзас», компанії «Кронштадт», розповісти про минулі відносинах з казанським ОКБ, але відповіді не отримав.

Збіг це чи ні, але з того ж 2013 року біля «Сокола» і почалися проблеми.

За словами Гомзіна, в 2013 році познайомився з Рустемом магдеева, який був представлений йому як радник президента РТ. Нібито Магдєєв і порекомендував викупити у республіканського мінземмайна 25% + 2 акції ОКБ Фото: tatarstan.ru

СТРАННАЯ МЕТУШНЯ НАВКОЛО безпілотник

Як вказує Гомзін в листі в ФСБ, в 2013 році він познайомився з Рустемом магдеева, який був представлений йому як радник президента РТ Рустама Мінніханова. Нібито Магдєєв і порекомендував гендиректору бюро викупити у республіканського мінземмайна 25% + 2 акції ОКБ. Покупцем повинна була стати належить Гомзіну компанія «Сокіл-Інвест», що володіла на той момент 69,6% акцій бюро. (Це сама по собі цікава інформація, оскільки що раніше не афішувалося, що Олександр Владиславович був основним власником ОКБ, вказувалося лише, що у нього як у фізособи є 2,34% акцій.)

Але повернемося до листа. Куплені папери Гомзін нібито повинен був продати «на користь» Магдеева. Гендиректор попередив його, що і раніше намагався викупити акції у мінзема, але безуспішно. Але Магдєєв, мабуть, все-таки порадив спробувати, а заодно повідомив, що, якщо Гомзін уперся, його чекають великі проблеми у взаєминах з татарстанськими держструктурами. У підсумку все вийшло - 15 вересень 2013 року республіка, завжди так трепетно ​​ставиться до своїх ВПК-активів, раптом вийшла з числа власників ОКБ. А вже 27 жовтня «Сокіл-Інвест» здійснив відчуження щойно куплених акцій (фактично блокпакета) на користь підконтрольного магдеева ТОВ «Фалькон Ейр». Цікаво, що ця угода привернула увага аналітиків «БІЗНЕС Online», і ми звернулися в ОКБ з відповідним запитом, але отримали відповідь: «Вважаємо, що готується матеріал носить сумнівний характер». Але це так, до слова ...

Наступним кроком Магдеева, пише Гомзін, стало впровадження в ОКБ потрібної аудиторської компанії. Мета - отримання доступу до технічної документації. Гендиректор каже, що ця спроба була заблокована їм і його співробітниками. Далі, судячи з листа, Магдєєв запросив Гомзіна на Кіпр і наполегливо пропонував увійти в кооперацію з великим ізраїльським ВПК-бізнесменом. Глава ОКБ від пропозиції відмовився. А в 2016 році Магдєєв, зі слів Гомзіна, впровадив свого сина Ельбрусу в «частина виробничих процесів на базі ОКБ». Також він ще раз попросив надати доступ до документації бюро, але, мабуть, знову безуспішно.

Віктор Григор'єв - великий промисловець і банкір, власник ряду ВПК-підприємств
Фото: © Сергій Суботін, РІА «Новости»

WHO IS MR. ГРИГОР'ЄВ

Як пише Гомзін, розуміючи неможливість реалізації своїх планів щодо ОКБ, в липні - серпні 2017 року Магдєєв здійснив відчуження належних «Фалькон Ейр» (тобто йому самому) акцій на користь компаній, афілійованих з Віктором Григор'євим - великим промисловцем і банкіром, власником ряду ВПК-підприємств.

Григор'єв - впливова фігура на федеральному рівні. У 1990-х - першій половині 2010-х він був співвласником і одним з топів групи «Каскол», в 2006-му - першим заступником гендиректора «Оборонпрома», входив до ради директорів найбільших підприємств (Улан-Уденський авіазавод, «Клімов», «Роствертол» і т. д.). Сьогодні він основний власник групи «Динаміка» (12 підприємств), яка працює в основному на авіацію і космос. У 2016 році консолідований виторг ГК склала 24 млрд рублів. В кінці 2017 го «Ростех» заявив, що разом з «Динамікою» в ролі стратегічного інвестора створить найбільшого в Росії виробника авіаційних агрегатів. Для цього будуть об'єднані більше 50 наукових і виробничих організацій. Також влітку 2017 року повідомлялося, що Григор'єв може стати співвласником ростеховского концерну «Сузір'я», що випускає військові системи зв'язку, автоматизації та управління, а також засоби радіоелектронної боротьби.

Григор'єву належать 88% статутного капіталу АТ «НК Банк», який, за інформацією «Контур.Фокус» , Володіє 48,65% акцій АТ «Уральський завод цивільної авіації» (УЗГА, входить в «Ростех» і серед іншого випускає по ліцензії ізраїльські безпілотники). як пише ІА «Руспрес», кредитна організація взагалі важливий партнер «Ростех». Так, банку належать від 4% до 25% акцій заводів, контрольованих концерном «Радіоелектронні технології», який, нагадаємо, очолює Микола Колесов. При цьому Григор'єв володіє 4,98% голосуючих акцій колесовского АТ «Завод" Елекон "», а Григорівське будівельне АТ «Торос» володіє в тому ж «Елекон» 3,8%. Плюс в травні 2016 року «Торос» купив у «Оборонпрома» 25,09% акцій АТ «КОМЗ», ще одного активу Колесова. Ім'я Григор'єва також можна побачити в списку осіб, під контролем яких значним впливом яких знаходиться Татсоцбанк Анастасії Колесовой, дочки гендиректора КРЕТ. Додамо, що в 2008-2015 роках в раду директорів НК Банку входив Володимир Смирнов - перший голова відомого кооперативу «Озеро». Вважається, що у Григор'єва відмінні відносини з гендиректором «Ростех» Сергієм Чемезовим і міністром промисловості і торгівлі РФ Денисом Мантуровим.

Але повернемося до розповіді Гомзіна. За його словами, Григор'єв запропонував продати афільованим з ним компаніям частину приналежних «Сокіл-інвесту» акцій ОКБ по неринково низькою ціною. Натомість він пообіцяв заступництво і допомогу у взаєминах з міноборони, на що Гомзін, «розуміючи необхідність подальшого розвитку проекту», погодився.

Далі Магдєєв, за словами Гомзіна, повідомив, що став партнером Григор'єва, який зацікавлений у встановленні контролю над ОКБ. «Однак його (Магдеева - прим. Ред.) Пропозиції я кожен раз зустрічав відмовою», - пише Олександр Владиславович. Судячи з листа, саме ця непоступливість і стала причиною того, що в жовтні 2017 року ним раптом зацікавилися силовики. В кінці грудня представники Григор'єва, за словами Гомзіна, вже прямо запропонували йому звільнити гендіректорское крісло і погодити призначення главою ОКБ їх людини. Серед інших вимог була додаткова емісія акцій ОКБ на 500 млн рублів: вона дозволила б компаніям, афільованим з Григор'євим, отримати повний контроль над бюро. Натомість Гомзіну нібито був обіцяний «імунітет» від інтересу силовиків. «Від цих пропозицій я відмовився. В той же день я був затриманий і доставлений на допит в правоохоронні органи РТ », - повідомляє він.

ОКБ намагалося конвертувати «Альтіус» в цивільний проект
фото: prav.tatarstan.ru

Безпілотник «уповільненої дії»

У близьких до слідства джерел «БІЗНЕС Online» свій погляд на новітню історію ОКБ ім. Симонова і на роль в ній Гомзіна.

Згадуючи самий початок цієї історії, наш співрозмовник стверджує, що у «Миті» були підстави для перевірки результатів конкурсу, і іронічно називає ОКБ «авіагуртка». Проекти з портфоліо ОКБ і грандіозні завдання міноборони здавалися речами несумісними, говорить джерело. «В цілому" МіГ ", маючи більш багатий досвід і більш класних фахівців, запропонував більш простий варіант БПЛА - спираючись на те, що запропонований ОКБ Симонова варіант було нереально зробити в відведені терміни», - резюмує джерело. Проте вийшло так, як вийшло.

До липня 2014 року, відповідно до держконтрактом ціною 1,035 млрд рублів, бюро повинно було виготовити два експериментальних зразка БПЛА, говорить співрозмовник «БІЗНЕС Online». Перший призначався для льотних експериментів, другий - для відпрацювання стикування агрегатів планера, установки бортового обладнання і кабельних мереж. Проблеми у ОКБ нібито почалися з перших днів: в бюро просто не знали, з чого почати, власних розробок не було. В результаті в кінці 2014 року відбувся лише так званий підліт, коли літак тільки трохи відривається від смуги.

З першим справжнім польотом підрядник дотягнув до 2015 року, при цьому пролобіювавши в міноборони його перенесення з етапу НДР в ОКР. Наш співрозмовник вважає, що таким чином ОКБ просто позбавило себе маневру: часу на усунення недоліків «ніровской» машини тепер не залишається. За умовами укладеного в листопаді 2014 року держконтракту вартістю 3,6 млрд рублів на виконання ДКР «Альтіус-О», бюро до лютого 2017 го мало виготовити вже два повномасштабних зразка БПЛА і здати їх в листопаді 2018 року. Це просто неможливо: сьогодні окровская машина зробила всього два польоту (перший - взимку 2018 роки), в той час як потрібно мінімум 50. Самі польоти джерело описує з усмішкою: максимальна висота - 800 м, безпілотник управляється з летить поруч вертольота, при цьому підготовка до польоту займає більше тижня.

З інших технічних подробиць, на які звернув увагу наш співрозмовник, - двигуни (їх два). За відомим даними, на БПЛА вирішили встановити дизельний RED A03 / V12, розроблений і виготовляється німецькою компанією RED Aircraft, яка належить вихідцю з Росії, випускнику КАИ Володимиру Райхліну. Вважається, що йому першому вдалося домогтися значних успіхів у створенні ефективного дизельного мотора, що працює на авіаційному гасі. Говорилося навіть про організацію виробництва цих двигунів в Росії. Але, за словами нашого джерела, двигун виявився приблизно вдвічі слабкіше необхідного по техзаданию. «Стало бути, що толку відчувати з ним безпілотник, якщо він все одно не полетить так, як це потрібно? - констатує співрозмовник. - Одне слово - профанація, для галочки. Як би і політ, а як би і липа все це ». При цьому вибір двигуна був узгоджений військовими, вказує джерело.

Тим часом «Кронштадт» минулого літа на МАКС представив створений за програмою «Іноходець» і вже, як стверджують, повноцінно літаючий БЛА «Оріон». Заявлено, що це і є перший російський важкий БЛА.

... перетікає в офшори І СКЛАДНИМ ШЛЯХОМ ПОВЕРТАЛИСЯ В РОСІЮ

Те, що справа з казанським безпілотником йде не так, як треба, компетентні органи, за словами джерела, зрозуміли в 2014 році. Більш того, перевірка Рахункової палати засвідчила, що 493 млн з 1,035 млрд виділених на НДР рублів виводилися в офшори. Яким чином? Роботи по композитам бюро замовило у якогось ТОВ «Мілтек». Актів виконаних робіт не виявилося, зате з'ясувалося, що кошти через цю фірму перетікали в офшори, а потім складним шляхом поверталися до Росії, де осідали на рахунках, у тому числі фізичних осіб. В ході слідчих дій, каже джерело, власники «Мілтек» підтвердили: всі операції були фіктивними.

Відзначімо, что нікому НЕ відомій «Мілтек» винен БУВ ні много ні мало провести дослідження проектних РІШЕНЬ при проектуванні композиційних конструкцій, вібрато їх за крітерієм максімальної ваговій віддачі, візначіті технології по їх виготовленню, віготовіті и віпробуваті зразки-фрагменти планера и підібраті обладнання и технологічне оснащення виробничої бази. Такоже «Мілтек» винен БУВ провести аналіз зарубіжного досвіду з розробки І проектування БПЛА. Але, як з'ясували силовики, наукові заділі були просто запозічені у колег з КНІТУ-КАИ. «Так, звіт" Альтаїр-Мілтек ", нібіто підготовленій" Мілтек "на підставі зарубіжніх відомостей, на 90 відсотків складається з матеріалів кафедри конструкції І проектування літальних апаратів КАИ, - запевняє джерело. - Зокрема, в ньому використовувалися матеріали технічних звітів, підготовлених кафедрою для міністерства освіти Росії по ФЦП "Наукові та науково-технічні кадри інноваційної Росії" в 2009-2011 роках ", кандидатські дисертації співробітників кафедри, статті з журналів" Авіаційна техніка "," вісник КДТУ "за 2007-2009 роки, методична література та відкриті джерела з інтернету».

Ще один епізод пов'язаний з іншим проектом ОКБ - оперативно-тактичної безпілотної системою наземного і повітряного старту «Зіниця» (контракт від листопада 2011 року). «На цю розробку виділили понад 800 мільйонів рублів, - розповідає джерело. - Але насправді це майже копія серійно випускається "Симоновим" мішені "Данина". "Зіниця" зацікавила "органи" тому, що був виявлений епізод з перерахуванням 12 мільйонів рублів на рахунок фірми-одноденки ТОВ "Супутник" (оформленої на якусь жінку з низькою соціальною відповідальністю) - нібито за розробку програмного забезпечення. Доведено, що дана фірма ніяких робіт не проводила, а лише перевели в готівку гроші і повернула їх керівництву ОКБ, а в якості звітних матеріалів було представлено програмне забезпечення від мішені "Данина" ».

Також, за словами співрозмовника «БІЗНЕС Online», увагу силовиків привернув такий момент: серед іншого ОКБ отримало 100 млн рублів субсидій Мінпромторгу РФ. За документами, ці гроші пішли на зарплату співробітникам і комунальні платежі, а за фактом на них закуповувалися вищезгадані німецькі двигуни. Справа в тому, пояснює джерело, що спочатку виділені за контрактами на «Альтіус» гроші скінчилися, склалася ситуація, більш властива «чорному» дольовій будівництва: коли введення експлуатацію будинків здійснюється за рахунок внесків від пайовиків на нові об'єкти.

Ця інформація підтверджує раніше висловлювалися експертами «БІЗНЕС Online» думка про те, що вживали ОКБ спроби конвертувати «Альтіус» в цивільний проект - не що інше, як прагнення отримати гроші на доведення військової програми, адже витрати казанського ОКБ на неї перевищили вартість контрактів. Наприклад, в кінці 2016 року ОКБ презентувало в агентстві стратегічних ініціатив проект «Створення та впровадження в експлуатацію комплексу повітряного моніторингу протяжної інфраструктури Арктичного і інших регіонів на базі повітряних безпілотних суден зі злітною масою більше 7 тонн». У держави автори попросили 2 млрд рублів і пообіцяли реалізувати проект до кінця 2021 року.

ОКБ ім. Симонова стало однією з вітрин, що демонструють досягнення Татарстану
фото: prav.tatarstan.ru

ЧОМУ МОВЧАТЬ ВІЙСЬКОВІ, АБО ЩО ЧЕКАЄ НА ОКБ ІМ. СИМОНОВА?

Нарешті, неминучі питання. Перевірялися чи викладені в листі Гомзіна в ФСБ відомості? Що можна сказати по суті висунутих гендиректором ОКБ звинувачень в рейдерському захопленні? «Гомзіним написано томи скарг, листів та чолобитних, - говорить джерело. - Вони все перевірялися і не підтвердилися. І незрозуміло, чому Гомзін заговорив про "рейдерське захоплення" тільки зараз, коли над ним згустилися хмари і його заарештували ».

Також наш співрозмовник дав зрозуміти, що відносини Гомзіна з іншими акціонерами з питань перерозподілу часток компетентні органи не особливо цікавлять. Їх основне завдання - правова оцінка нецільового використання бюджетних коштів, виділених в рамках державного оборонного замовлення. Але хіба в такій сфері, як оборонка, ті ж операції з акціями не повинні контролюватися особливо? «Формально це комерційне підприємство, як і тисячі інших, - була відповідь, - і його власники і акціонери мають право самі розпоряджатися акціями».

Ельбрус Магдєєв: «З Гомзіним знайомий з 2014 року. Спільні роботи є, але говорити про них не можу через аспектів конфіденційності. Відносно «батько впровадив» - абсолютна брехня! Ніколи в ОКБ я не працював »Фото:« БІЗНЕС Online »

Ельбрус Магдєєв у відповідь на запит «БІЗНЕС Online» повідомив: «З Гомзіним знайомий з 2014 року. У центру цифрових технологій (Ельбрус Магдєєв є генеральним директором цього АТ - прим. Ред.) Тоді стояло питання про вибір виробничого майданчика, і директор [ОКБ] запропонував вільну площу під оренду. З тих пір там працюємо ... Спільні роботи є, але говорити про них не можу через аспектів конфіденційності ... Відносно "батько впровадив" - абсолютна брехня! Ніколи в ОКБ я не працював ». При цьому Магдєєв-старший, за словами його сина, коментувати лист Гомзіна відмовився «через відсутність вільного часу і доцільності цього задуму».

Є ще один цікавий момент: за інформацією джерела «БІЗНЕС Online», міноборони на даному етапі розвитку кримінальної справи не прагне звинувачувати бюро в будь-яких гріхах. Більш того, в кінці 2017 року бюро змогло отріматі контракт - на створення, мабуть, ударного безпілотника. «Теж здивовані», - відреагував наш співрозмовник. Імовірно, така лояльність оборонного відомства - заслуга впливового і близького до «Ростех» Григор'єва, якому, як одному з реальних власників підприємства, скандал невигідний.

Але що буде з Гомзіним? По крайней мере, главою ОКБ ім. Симонова йому, судячи з усього, більше не бути. Зобов'язання, взяті ним як главою компанії, залишаться невиконаними, і велике питання, наскільки вони були здійсненні в принципі ....

Тим часом в авіабудівних колах щосили говорять про те, що наступним генеральним директором бюро стане виходець з єкатеринбурзького УЗГА (а значить, креатура «Ростех» і Григор'єва). У відповідь на відповідний запит «БІЗНЕС Online» прес-служба заводу відповіла наступне: «Таких відомостей на підприємстві в даний момент немає». Також подейкують, що з приходом чемезовскіх людей бюро чекає велике замовлення - тобто, як не дивно, дана історія може закінчитися з користю для ОКБ. І в кінцевому рахунку це виглядає логічно: не дивлячись ні на що, «Симонов» все одно вийшов на новий рівень розвитку в галузі, де реальних фахівців можна перерахувати по пальцях.