• Главная <
  • Галерея
  • Карта сайта
  • Наши контакты
  • Обратная связь

Порівняльний аналіз ДЕЯКИХ МОДЕЛЕЙ ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА

  1. Z = 1,2 Х1 + 1,4 Х2 + 3,3 Х3 + 0,6 Х4 + 1,0 Х5, (2)
  2. Z-модель = 6,56T1 + 3,26T2 + 6,72T3 + 1,05T4 (3)
  3. Z-модель = 0,717Х1 + 0,874 Х2 + 3,10 Х3 + 0,42 Х4 + 0,995Х5 (4)
  4. Порівняльна характеристика моделей оцінки загрози потенційного банкрутства
  5. Список літератури

11 листопада 2016р.

Анотація. Прогнозування можливості банкрутства має бути невід'ємною частиною фінансової роботи підприємств. На практиці застосовуються два основних підходи заснованих: на фінансовій звітності та оперує кількісними індикаторами - фінансовими показниками за допомогою багатофакторних регресійних моделей; і на статистиці зміни фінансових коефіцієнтів вже збанкрутілих підприємств порівнюючи їх з аналогічними показниками підприємств, що перевіряються.

Ключові слова: Фінансова звітність. Інформаційна база. Моделі прогнозування банкрутства. Моделі Е. Альтмана. Модель У.Бівера. Порівняльний аналіз.

В умовах періодичності прояви фінансово-економічних криз зростає актуальність своєчасного прогнозування потенційного банкрутства підприємств. На сьогоднішній день відомі два основні підходи аналізу загрози потенційного банкрутства. Перший підхід ґрунтується на фінансовій звітності та оперує кількісними індикаторами - фінансовими показниками. Це багатофакторні регресійні моделі, які враховують зміни у фінансовому управлінні і економіки, на ринках капіталів і інші фактори. Другий базується на статистиці зміни фінансових коефіцієнтів вже збанкрутілих підприємств і порівнює їх з аналогічними показниками підприємств, що перевіряються. В обох підходах основним є вибір оптимальної кількості важливих фінансових показників, які забезпечують необхідну надійність і достовірність аналізу потенційного прогнозу.

У зарубіжній і вітчизняній економічній літературі пропонуються відрізняються один від одного методики і математичні моделі прогнозування загрози потенційного банкрутства. Перші вивчення аналітичних показників для передбачення ймовірного погіршення фінансової діяльності підприємств здійснювалися в США ще на початку 30-х років XX століття.

Механізми прогнозування загрози потенційного банкрутства дозволяють діагностувати загрозу банкрутства організацій. При цьому банкрутство розглядається як сильне прояв кризи.

Найбільш поширеними моделями є моделі Едварда Альтмана. У 1968 році була опублікована перша модель Е. Альтмана, яка застосовувалася тільки для оцінки підприємств, чиї цінні папери торгуються на біржі. А модель для компаній, чиї цінні папери не торгувалися на біржі, була створена лише в 1983 році. В математичному значенні, модель Е. Альтмана - це функція, яка залежить від показників, що характеризують результат діяльності підприємства і його економічний потенціал.

Альтман розробляв свою модель на основі дослідження фінансового стану 66 американських компаній. Досліджувані компанії вибиралися таким чином, щоб оцінювалися рівну кількість і збанкрутілих, так і успішно функціонують компаній.

Розглянемо формули розрахунку моделей Е. Альтмана, які згадуються на сьогоднішній день в економічний літературі.

Двухфакторная модель Е. Альтмана (ф.1) відрізняється простотою і наочністю прогнозування загрози потенційного банкрутства, так як грунтується на розрахунку дії тільки двох коефіцієнтів: коефіцієнта поточної ліквідності і частки позикових коштів у пасиві. Її формула має такий вигляд:


Її формула має такий вигляд:

П'ятифакторна модель Е. Альтмана (ф.2) вважається найпопулярнішою. Вона розроблена для дослідження діяльності компаній, чиї цінні папери торгуються на біржі, і була опублікована в 1968 році.

Формула моделі виглядає наступним чином:

Z = 1,2 Х1 + 1,4 Х2 + 3,3 Х3 + 0,6 Х4 + 1,0 Х5, (2)

де: Х1- оборотний капітал / сума активів;

Х2 - сума розподіленого прибутку / сума активів;

Х3 - сума прибутку до оподаткування / загальна вартість активів;

Х4 - ринкової вартість власного капіталу / балансова вартість всіх зобов'язань;

Х5 - виручка / загальна величина активів.

Результати розрахунку показника Z є підставою для прогнозування загрози банкрутства для підприємства. Співвідношення ймовірності потенційного банкрутства і значення показника представлені в таблиці 1.

Перевага моделі - це досить висока точність прогнозу. Для періоду прогнозування рівного одному році точність становить приблизно 95%, для двох років - 83%. Недолік моделі - це обмеженість застосування. Вона використовується тільки для великих холдингів, чиї цінні папери пройшли лістинг.

Таблиця 1

Співвідношення показника Z і загрози потенційного банкрутства компанії

показник Z

вірогідність банкрутства

1

2

Z

80 - 100%

1,81 ≤ Z

35 - 50%

2,77

15 - 20%

2,99 ≤ Z

0 0

Розглянемо ще одну модель Альтмана - Z-модель (ф.3), яка також розроблена американським економістом і покликана прогнозувати ймовірність потенційного банкрутства.

В основі формули лежить комбінація 4-5 фінансових показників, які характеризують фінансовий стан і результати діяльності компанії. Дана модель дозволяє враховувати різну галузеву приналежність компаній.

4-хфакторная Z-модель застосовується для невиробничих підприємств,

(Акції яких не торгуються на біржі) виглядає наступним чином:

Z-модель = 6,56T1 + 3,26T2 + 6,72T3 + 1,05T4 (3)

де: T 1 - оборотний капітал / активи;

T2 - нерозподілений прибуток / активи;

T 3 - EBIT / Активи;

T 4 - власний капітал / зобов'язання.

Отримані результати можна інтерпретувати в такий спосіб:

Значення Z рівне 1,1 і менше свідчить про існування високу ймовірність банкрутства.

Значення Z більше 1,1, але менше 2,6 свідчить про існування прикордонного стану, ймовірність банкрутства не висока, але і не виключається.

Значення Z більше 2,6 свідчить про існування низьку ймовірність банкрутства.

Для виробничих підприємств, акції яких не котируються на біржі використовується 5-тіфакторная Z-модель Е. Альтмана (ф.4).

Z-модель = 0,717Х1 + 0,874 Х2 + 3,10 Х3 + 0,42 Х4 + 0,995Х5 (4)

де: Х 1 - оборотний капітал / сума активів;

Х2 - сума розподіленого прибутку / сума активів;

Х3 - сума прибутку до оподаткування / загальна вартість активів;

Х4 - власний капітал / позиковий капітал;

Х5 - виручка / загальна величина активів.

Значення показника Z менше 1,23 свідчить про дуже високу ймовірність потенційного банкрутства.

Значення показника Z більше 1,23, але менше 2,89 свідчить про невизначеність фінансового стану компанії.

Значення показника Z більше 2,9 вказує на стан компанії як стабільний і фінансово стійке.

Моделям Е. Альтмана притаманне ряд незаперечних переваг:

\ 1. Простота і можливість застосування при обмеженій інформації.

2. Можливість порівняння показників.

3. Можливість поділу аналізованих компаній на потенційних банкрутів і не банкрутів.

4. Висока точність розрахунків.

Але крім переваг, моделі Е. Альтмана мають ряд недоліків:

1. Неможливість використання в російських умовах (не враховують російські особливості економіки).

2. Складність інтерпретації підсумкових значень.

3. Залежність точності розрахунків від вихідної інформації.

4. Обмеженість сфери застосування.

5. Засновані на застарілих даних.

6. Не враховують коефіцієнти рентабельності.

Свою систему визначення загрози потенційного банкрутства запропонував відомий фінансовий аналітик Вільям Бівер в 1966 році. Його пятифакторная модель містить наступні показники:

1. Рентабельність активів;

2. Коефіцієнт поточної ліквідності;

3. Частка чистого оборотного капіталу в активах;

4. Питома вага позикових коштів у пасивах;

5. Коефіцієнт У.Бівера (відношення суми чистого прибутку і амортизації до позикових коштів).

Особливості конструкції даної моделі - відсутність вагових коефіцієнтів і можливість визначення загрози банкрутства за п'ять років.

Для всіх коефіцієнтів визначені три групи показників (табл. 2).

У моделі У.Бівера не передбачені вагові коефіцієнти для індикаторів і не розраховується підсумковий коефіцієнт загрози потенційного банкрутства. Отримані значення показників порівнюються з нормативними значеннями, характерними для трьох станів фірми, сформульованих У. Бівер:

- для благополучних компаній;

- для компаній, збанкрутілих протягом року;

- для фірм, які стали банкрутами протягом п'яти років.

Перевагами такої моделі є використання показника рентабельності активів і винесення судження про терміни настання банкрутства компанії. З недоліків слід зазначити:


З недоліків слід зазначити:

відсутність підсумкового коефіцієнта;
- неможливість використання в російських умовах (не враховує російські особливості економіки);

- складність інтерпретації підсумкового значення;

- залежність точності розрахунків від вихідної інформації.

На основі вивчених даних по описаним методикам аналізу загрози потенційного банкрутства компанії можна провести їх порівняльний аналіз з метою виділення загальних переваг і недоліків. Порівняння моделей по різним чинникам приведено в таблиці 3.

Таблиця 2

Порівняльна характеристика моделей оцінки загрози потенційного банкрутства

Модель

Е. Альтмана

У. Бівера

рік публікації

1 968

+1966

Тип

кількісна

кількісна

кількість чинників

2,4, 5,7

5

Заснована на статистиці

66 USA компаній

USA компанії


У таблиці 4 наведені переваги і недоліки моделей передбачення банкрутства Е. Альтмана і У.Бівера.

Виходячи з проведеного аналізу, можна виявити загальні недоліки описаних моделей:

- складність трактування підсумкового значення;

- залежність точності розрахунків від вихідної інформації;

- застосування застарілих даних;

- неможливість використання в російських умовах (не враховують російські особливості економіки);

- відсутня динамічна інтерпретація зміни загрози потенційного банкрутства;

- ігнорується галузева специфіка діяльності.

Численні спроби застосування іноземних моделей прогнозування банкрутства у вітчизняних умовах не приносять досить точних результатів. Для цього є очевидні причини:

Таблиця 3

Переваги і недоліки моделей передбачення банкрутства Е. Альтмана і У. Бівера

Модель

передбачення банкрутства

переваги

недоліки

А

Б

В

двухфакторная

модель Е. Альтмана

Простота розрахунків, можливість

застосування при проведенні зовнішнього аналізу на основі бухгалтерського балансу.

Чи не повинен переглянути дію

коефіцієнтів, які характеризують ефективність використання ресурсів, ділову і ринкову активність і т.д.

Не враховує галузеві та регіональні специфіки діяльності.

п'ятифакторна

модель Е. Альтмана (оригінальна)

Змінні в моделі відображають

різні аспекти діяльності організації, можливо динамічне прогнозування змін фінансової стійкості.

Застосовується тільки для

компаній, чиї цінні папери торгуються на біржі.

п'ятифакторна

модель Е. Альтмана (удосконалити ванна)

Змінні відображають різні

аспекти діяльності компанії. Значення показника Z диференційовано для виробниц-дарських і невиробничих

Значення чинників значно

різняться в результаті особливостей російської економіки.

підприємств.

Модель У. Бівера

Банкрутство прогнозується НЕ

тільки за кількісним, але і по тимчасовому характеру.

Містить значення вагових

коефіцієнтів і порогових значень комплексних і приватних показників, які розраховані на основі показників американських компаній.

1. Відсутність інформації про базу розрахунку вагових значень коефіцієнтів.

2. Відсутність інформації про базу розрахунку критеріїв оцінки, одержуваних при розрахунку моделі результатів.

3. Відсутність статистики банкрутств.

4. Проблема достовірності інформації та проблеми її отримання.

З огляду на вищевказані недоліки іноземних моделей, слід зробити висновок про необхідність розробки вітчизняних моделей для оцінки загрози потенційного банкрутства російських підприємств, які б дозволили справедливо інтерпретувати показники діяльності і володіли б меншим кількість недоліків.

Список літератури

1. Балдін, К.В. Антикризове управління: макро- і мікрорівень: Навчальний посібник / К.В. Балдін. - М .: Дашков і К, 2013. - 268 c.

2. Жарковський Є.П., Бродський Б.Є. Антикризове управління: Підручник - М .: Омега-Л, 2014. - 336 с.

3. Згонник, Л.В. Антикризове управління: Підручник / Л.В. Згонник. - М .: Дашков і К, 2013. - 208 c.

4. Антикризове управління. Від банкрутства - до фінансового оздоровлення: підручник. / Под ред. Г.П. Іванова. - М .: Закон і право, ЮНИТИ, 2007. - с.112.

5. Брігхем Ю., Гапенскі Л. Фінансовий менеджмент. Повний курс: підручник. У 2-х т. / Пер. з англ. - СПб .: Економічна школа, 2004. - с. 102 - 104.

6. Altman E. Corporate Financial Distress and Bankruptcy: Predict and Avoid Bankruptcy, Analyze and Invest in Distressed Debt, 3rd Edition / E. Altman, E. Hotchkiss // John Wiley and Sons, Ltd. - 2006. - 368 p. - ISBN: 978-0-471-69189-1.


Новости