Оцінка ділової активності спрямована на аналіз результатів та ефективність поточної основної виробничої діяльності

Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності даного підприємства і родинних по сфері додатка капіталу підприємств. Такими якісними '(тобто неформалізуємим) критеріями є: широта ринків збуту продукції; наявність продукції, що поставляється на експорт; репутація підприємства, що виражається, зокрема, в популярності клієнтів, що користуються послугами підприємства, та ін. Кількісна оцінка робиться по двох напрямках:

· Ступінь виконання плану (встановленого вищестоящою організацією або самостійно) за основними показниками, забезпечення заданих темпів їхнього зростання;

· Рівень ефективності використання ресурсів підприємства.

Для реалізації першого напрямку аналізу доцільно також враховувати порівняльну динаміку основних показників. Зокрема, оптимально наступне їх співвідношення:

Тпб> Тр> Так> 100%,

де Тпб> тр, Так - відповідно темп зміни прибутку, реалізації, авансованого капіталу (Бд).

Ця залежність означає, що: а) економічний потенціал підприємства зростає; б) в порівнянні зі збільшенням економічного потенціалу обсяг реалізації зростає більш високими темпами, тобто ресурси підприємства використовуються більш ефективно; в) прибуток зростає випереджаючими темпами, що свідчить, як правило, про відносне зниження витрат виробництва та обігу.

Однак можливі і відхилення від цієї ідеальної залежності, причому не завжди їх слід розглядати як негативні, такими причинами є: освоєння нових перспектив напрями докладання капіталу, реконструкція і модернізація діючих виробництв і т.п.

Для реалізації другого напрямку можуть бути розраховані різні показники, що характеризують ефективність використання, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Основні з них -вироблення, фондовіддача, оборотність виробничих запасів, тривалість операційного циклу, оборотність авансованого капіталу.

При аналізі оборотності оборотних коштів особлива увага повинна приділятися виробничим запасам та дебіторської заборгованості. Чим менше омертвляються фінансові ресурси в цих активах, тим ефективніше вони використовуються, швидше обертаються, приносять підприємству все нові і нові прибутки.

Оборотність оцінюють, зіставляючи показники середніх залишків оборотних активів і їх оборотів за аналізований період. Оборотами при оцінці і аналізі оборотності є:

· Для виробничих запасів - витрати на виробництво реалізованої продукції;

· Для дебіторської заборгованості - реалізація продукції за безготівковим розрахунком (оскільки цей показник не відображається у звітності і може бути виявлений за даними бухгалтерського обліку, на практиці його нерідко заміняють показником виручки від реалізації).

Узагальненою характеристикою тривалості омертвляння фінансових ресурсів у поточних активах є показник тривалості операційного циклу, тобто того, скільки днів в середньому проходить з моменту вкладення грошових коштів в поточну виробничу діяльність до моменту повернення їх у вигляді виручки на розрахунковий рахунок. Цей показник в значній мірі залежить від характеру виробничої діяльності; його зниження - одна з основних внутрішньогосподарських завдань підприємства.

Показники ефективності використання окремих видів ресурсів узагальнюються в показниках обороту власного капіталу і оборотності основного капіталу, що характеризують відповідно віддачу вкладених у підприємство: а) коштів власника; б) всіх коштів, включаючи залучені. Різниця між цими коефіцієнтами обумовлено ступенем залучення позикових коштів для фінансування виробничої діяльності.

До узагальнюючих показників оцінки ефективності використання ресурсів підприємства і динамічності його розвитку відносяться показник ресурсоотдачи і коефіцієнт стійкості економічного зростання.

Ресурсоотдачи (коефіцієнт оборотності авансованого капіталу). Характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на карбованець коштів, вкладених в діяльність підприємства. Зростання показника в динаміці розглядається як сприятлива тенденція.

Коефіцієнт стійкості економічного зростання. Показує, якими в середньому темпами може розвиватися підприємство надалі, не змінюючи вже сформоване співвідношення між різними джерелами фінансування, фондоотдачей, рентабельністю виробництва, дивідендною політикою і т.п.

аналіз рентабельності

Рентабельність - це відносний показник, що визначає рівень прибутковості бізнесу.

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, комерційної, інвестиційної і т.д.); вони більш повно, ніж прибуток, характеризують остаточні результати господарювання, тому що їх величина показує співвідношення ефекту з готівкою мул і спожитими ресурсами. Ці показники використовують для оцінки діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці і ціноутворенні.

Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

- показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;
- показники, що характеризують рентабельність продажів;
- показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

Рентабельність виробничої діяльності (окупність витрат) R3 обчислюється шляхом відношення прибутку від реалізації (Прп), мул і чистої прибув і від основної діяльності (ПП), мул і суми чистого грошового потоку (ЧГП), що включає чистий прибуток і амортизацію звітного періоду, до суми витрат з реалізованої продукції (3рп).

Вона показує, скільки підприємство має прибутку або самофинансируемого доходу з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції, і може розраховуватися в цілому по підприємству, окремим його сегментам і видам продукції.

Рентабельність продажів (обороту) розраховується діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг, або чистого прибутку, або чистого грошового потоку на суму отриманої виручки (В). Характеризує ефективність виробничої і комерційної діяльності: скільки прибутку має підприємство з рубля продажів. Цей показник широко застосовується в ринковій економіці; розраховується в цілому по підприємству та окремим видам продукції.

Рентабельність (прибутковість) капіталу обчислюється відношенням брутто-прибув і чи чистого прибутку до середньорічної вартості всього інвестованого капіталу (КL) або окремих його складових: власного (акціонерного), позикового, перманентного, основного, оборотного, операційного капіталу і т.д.

У процесі аналізу слід вивчити динаміку перерахованих показників рентабельності, виконання плану по їх рівню і провести міжгосподарські порівняння з підприємствами - конкурентами.